Глава 10

Люба закінчила прибирати у квартирі, раптом почула, що у дзвінок дверей хтось дзвонить. У вічко дівчина побачила, що це Пантелеймон, вона відчинила. Хлопець засмучений.

- Привіт, Панте. Що сталося?

- Ми із Мариною розсталися.

- Чому?

Люба жестом запросила друга зайти у квартиру, він це зробив, дівчина зачинила двері. 

- Ходімо у кухню, поп'ємо чаю і ти усе мені розкажеш. 

Хлопець і дівчина зайшли у кухню, Люба поставила чайник на плиту, сіла навпроти Пантелеймона, поставила руку на стіл і під підбородок і запитала:

- Так, чому ви з Мариною розсталися?

- Я учора поцілувався з іншою дівчиною. Не дивися на мене так приголомшено і вислухай мене. Я давно подобаюся одній дівчині, вона підійшла і поцілувала мене, я її намагався відштовхнути, у мене це вийшло не відразу. А Марина якраз підійшла до мене, я на неї чекав. Хотів усе пояснити своїй коханій, але вона й слухати мене не захотіла, крикнула, що бачити не хоче мене. Все це нагадує поганий фільм, мелодраму. Як мені довести Марині, що поцілунок був не з моєї волі й головне помиритися з нею?

- А де саме це сталося?

- Біля кав'ярні Пончик і кава.

- Наскільки я знаю, там є відеокамера, тільки треба вигадати, як дістати відеозапис. Треба тільки дістати запис про поцілунок і показати Марині.

Люба відразу зателефонувала Владиславові, через годину необхідний відеозапис прийшов на номер телефону Пантелеймона, а він переслав його Марині. Люба здивована тим, який її двоюрідний брат впливовий виявляється. 

Через півтори години Марина зателефонувала Пантелеймонові сказала, що прийде до нього, він сказав, щоб вона ішла в квартиру Люби на  очах дівчини помирилися її друзі. Вона дуже рада за них.