....

В білім світі є Катруня - 

Витівниця та красуня!

Все - все любить,

З татом грає 

І усім допомагає.

Все цікавить Катю дуже,

Їй нічого не байдуже:

Малювати та співати

На скакалці пострибати.

Дівчинка росте красива,

І смілива, і дбайлива.

До пригод вона охоча-

Скрізь поспіти разом хоче!

Ось одного разу Катя

В ліс пішла шукати щастя,

Квітів на вінок набрати

Та з метеликами грати.

Одного таки уздріла - 

Боже, як вона зраділа.

Та метелик наш сумний:

Не яскравий він, блідий.

Дівчинка його питає:

-Що з тобою?
-Я не знаю.

від народження такий:

Увесь прозорий, не живий!

Фарбам на моїх крильцятах

Мабуть не судилось грати.

Бач бліді вони які?

Хоч і рідні і м*які.

Кожен день вони марніють!
Хто ж розфарбувать зуміє?

Хто мені дарунок цей

Подарує?
Яка з фей?!

Тут Катруся не згубилась -

Малювати заходилась

Щоб метелика дарунком

Привітати з порятунком.

Стала Катя квіти рвати

І у кошик їх складати - 

Буде гарна та яскрава

Фарба в дівчинки для справи.

- Із волошок - синя буде, 

З сонця - жовтої добуду.

Із травички я сестрички

зелені добуду трішки.

Сяють в Каті фарби гарно - 

Потрудилася не марно

І на крильцях, в одну мить,

Мальва кольором блищить!

Вже метелик наш літає.

Радий, що малюнок має.

- Дякую тобі, Катруню!

Є й для тебе подарунок.

Я - метелик не простий,

Друг твій новий, чарівний.

Подарую тобі, Катя,

Я і щастя і завзяття.

За дбайливість й вмілі руки

Розкажу тобі науку:

Той хто близьким догоджає

Всі таланти світу має!

Тож, Катрусю, ти не стій,

А додому йди мерщій!

І віднині Катя наша

Всім і скрізь дарує щастя!