Розділ 10.

Глайдер підійшов до імпровізованого блокпоста низько й майже без світла.

Його не було видно до останнього моменту. Спершу тільки повітря над розбитими машинами здригнулося, потім пил поповз убік, і темний корпус ковзнув між фасадами так близько, що уламки скла на асфальті затремтіли. Аурелія вела машину рівно, без зайвої краси, але з тією точністю, яка в місті цінувалася.

— На борт! — її голос хруснув у каналі.

Дверцята пішли вбік.

Усередині вже сидів Джміль.

Повністю екіпірований. Броня на плечах, шолом на коліні, важкий модуль біля ноги, короткий клинок на грудному кріпленні. Виглядав він так, ніби його викликали не на перехоплення, а на штурм укріпленого кварталу.

— Що у вас тут трапилось? — спитав він. — До чого такий поспіх?

— Довго розповідати, — відповіла Саміра й застрибнула першою.

Хао зайшов за нею легше, ніж мав би з пораненим плечем. На пов’язці вже проступила кров, але обличчя в нього лишалося спокійним.

— Може, його тут залишимо, народ? — Джміль кивнув на Хао. — А ти, якщо впадеш, я тебе не ловитиму.

— Ти й себе не завжди ловиш.

Я застрибнув останнім.

Позаду Назар уже розвертав людей по секторах. Біля люка стояла охорона. Полонених тягнули окремо. Медики забирали хлопця, жінку й пораненого учня Хао. Далі, за бетонними плитами, перший заражений уже бився об металеву сітку, тягнучи до нас розірвані руки.

Назар підняв на мене очі.

— Я організую тут усе.

— Оплоту потрібні матеріали, — сказав я. — Але ризикувати людьми за техніку не треба. Якщо заражених буде багато, відступайте до оборонного периметра.

— Не маленькі. Розберемось. Машину для евакуації відправлю за вами, щойно натиск зменшиться.

— Не щойно зможеш. Паралельно. Іншим виїздом.

Він усміхнувся одним кутом рота.

— Не можу звикнути, що якийсь підліток так розмірковує.

— Мені вже вісімнадцять є.

— От саме про це я й кажу.

Дверцята глайдера закрилися.

Аурелія одразу підняла машину, не чекаючи, поки хтось сяде зручніше. Саміру хитнуло на кріплення, Джміль уперся плечем у стінку, Хао просто вхопився двома пальцями за поручень і навіть не змінив виразу обличчя.

— Маршрут? — спитала Аурелія.

Я кинув погляд на схему, яку Харон вивів на малий екран: теплотраса, стара трамвайна підстанція, промзона. Три лінії. Одна свіжа. Одна зручна. Одна занадто очевидна.

— До підстанції, — сказав я. — Низько. Без світла. У напрямку промзони.

— Прийняла.

Глайдер рвонув уперед.

Оплот лишився позаду разом із криками, кров’ю біля воріт і відкритою норою під блокпостом. Попереду було місто. І десь у ньому Іван вів людей туди, де їх уже чекали як товар.

Глайдер не був розрахований на таку групу.

Джміль займав майже весь задній сектор разом зі своєю бронею, модулем і зброєю. Саміра сиділа боком, притиснувши коліно до кріплення, Хао стояв напівобертом, щоб не зачіпати пораненим плечем стінку. Мені довелося триматися за верхній поручень і впиратися ногою в край сидіння, бо після першого різкого повороту ми всі мали б стати однією купою тіл, броні й поганих рішень.

— Це не транспорт для штурмової групи, — буркнув Джміль.

— Тоді не розширюйся, — відповіла Аурелія, не озираючись.

— Я від природи компактний.

Хао подивився на нього зверху вниз.

— Броня дихає.

Гора каже: я малий.

Глайдер мовчить.

Джміль повільно повернув до нього голову.

— Це зараз про мене?

— Про природу, — відповів Хао.

Глайдер прослизнув між двома дахами. Нас усіх хитнуло. Саміра вперлася долонею в стіну, Джміль глухо вдарився плечем об кріплення, а Хао навіть не змінив виразу обличчя. Аурелія вела машину низько, майже без світла, і місто попереду розходилося перед нами темними провалами.

— Я теж хочу брати участь у зачистках, — сказала вона раптом.

Голос був рівний.

Я подивився на її спину.

— Ауреліє.

— Я пройшла не тільки пілотування. Базова підготовка, зброя, евакуація, робота в групі. Я не прошу ставити мене попереду. Але якщо мова про загонщиків, я не хочу просто сидіти в машині.

Саміра на мить підняла очі.

Джміль перестав усміхатися.

— З Самірою я не сперечаюся не тому, що вона дуже переконлива, — сказав я. — Хоча це теж проблема. У неї бойовий тип мутації, досвід і роль у групі. Хао — Хао. Джміль створений для того, щоб ним закривати двері, стіни й чужі амбіції.