Бачу прощення таїнством двох, подібним до інших таїнств величністю, та не подібним до них відсутністю посередника. Бачу прощення творінням двох, подібним до інших творінь етапністю, та не подібним до них опором. Бачу прощення святістю двох й винагородою, яка покриває лиш тих, що готові стояти на одному рівні: не величатися, не дозволяти понижуватися іншому, не втікати з-під її покрову завчасно. Бачу прощення, та не можу висудити. Слів йому чи мовчання за свідків привести?
Панікую. Пробачила! – без прийняття вигукую. Й зостається не сповненим таїнство, миро слова мого виливається в землю, бо не підставляли чола. Зневірююся: пробач! Та не приступають до таїнства, без примірки назвавши завеликою обручку вірності.
Покладай нам на голови руки Свої, Господи! Ставай посередником поміж нами, коли люди удвох неспроможними є сповнити власного таїнства.
04.05.2023
Відредаговано: 11.11.2024