Розділ 3

Архів ТАРЗ. 04:37 ранку.

Світло в архівному блоці було мертво-білим, холодним. Люмінесцентні лампи злегка мерехтіли, якби втомились від власного існування. Соллі просунулась крізь шлюз, пройшла ідентифікацію очей, пальців і голосу.

Допуск: підтверджено.
Рівень доступу: спеціальний, агент другого ступеня.
Вхід дозволено.

Двері ковзнули вбік із тихим шурхотом.
Перед нею розкрився глибокий, сірий зал із рядами терміналів та екранів.
Це було серце пам'яті агентства. Архівна частина ТАРЗ. Місце, куди заносилось усе, що колись мало хоч якусь оперативну цінність.

Вона набрала запит:

Запит: КЕРР, ДЖИМ — розширений архівний пошук.
Фільтр: повна медична, освітня, військова, комунікаційна історія.
Візуалізація + супровідні файли.

Система обробляла запит. На стіні запалилися проєктори — лінії даних, зображення, схеми. Соллі уважно вдивлялася.

Ім’я: Джим Керр
Дата народження: — [невизначено]
Реєстрація в столиці: з 26 років
Місце народження: відсутнє у відкритому реєстрі (дані знищені/зашифровані)
Родичі:

• Ровенна Керр — мати, медична дослідниця, смерть зафіксована на території закордонного госпіталю.

• Леріс Керр — військовий радник, смерть зафіксована в зоні бойових дій за кордоном.
  Освіта:

• Військове училище ім. Алдена — 2 роки, курс припинено через «системні ускладнення здоров’я»

• Психологія (короткотривалий курс, не завершено)

• Курси програмування — успішне завершення, сертифікація 1-го рівня
  Медична карта:

• Дитинство: часті перевтоми, слабкий зір, перенесений нервовий тремор

• Юність: діагностовані функціональні розлади адаптації

• Дорослий вік: стабільний стан, амбулаторне спостереження припинено
  Військова історія:

• Не брав участі у бойових операціях

• Подача заявки на звільнення — прийнята без обговорення

• Особова справа — архівована, без зауважень

Соллі стиснула щелепу. Знову — чисто. Чистіше, ніж у неї самої.

Фінансова активність:

• Мікротранзакції, легальні IT-платформи

• Податкові звіти — зразкові

• Витратні звички: помірні, стабільні

• Жодних закордонних переказів, жодних підозрілих підписів

Пов’язані обличчя:

• Відсутні друзі у відкритому реєстрі

• Відомості про соціальні зв’язки — мінімальні

• Неодружений. Без дітей.

Соллі мимоволі потерла скроню.

— Людина, якої немає, — прошепотіла.

Вона повернулась до особистих матеріалів. Фото. Короткі відео. Все — показове, мертве, правильне.

Соллі ковзнула курсором до розділу з медіа.

Фото-відеоматеріали:

• Профільне фото (паспортного зразка)

• Зображення зі спостережень: відсутні

• Інтерв’ю, публічні виступи: не зафіксовано

• Соціальні мережі: не виявлено активних акаунтів

• Додаткові згадки в Інтернеті: не знайдено

Вона звузила очі.

— Навіть не однієї згадки?.. Ні лайка, ні коментаря, ні паршивого замовлення піци?.. — прошепотіла.

На екрані — паспортне фото. Обличчя ніби розмите навіть на рівні душі. Типове. Беземоційне. Очі не мають жодного вогню — як дзеркала, що не відбивають світла.

— Це не досьє. Це... легенда. Пропрацьована, зачищена, залита в систему так, ніби Джим Керр народився, коли знадобився.

Вона ще раз переглянула архів, уже не сподіваючись знайти щось реальне.
Але все — на місці.
Занадто правильно.
Занадто акуратно.
Занадто безпечно.

І це було страшніше за будь-який компромат.

Вона сховала файл. Вийшла з системи. Підійшла до глибокої сірої стіни, що відділяла архів від решти світу, і торкнулася її пальцями.

— Хто ж ти такий, Джим Керр?..
Тінь без джерела.

05:19. Відділ внутрішнього нагляду ТАРЗ.

Соллі втомлено потерла очі. Кава в її горнятку давно охолола. Вона сиділа перед іншим терміналом — відділ камер спостереження, громадського моніторингу та поведінкових звітів.
Вона більше не довіряла даним із профілю.

Запит: Керр Джим
Пошук: записи з камер, маршрутні журнали, логи входу/виходу, платіжні дії
Період: останні 30 днів

Екран розгорнув перед нею сітку активності.

Дата: 03.05
Час: 08:10 — камера метро, станція "Північна"
Рух: Вхід → Перехід → Вихід, "вул. Ренса"
Оплата: картка — Керр Д.

Дата: 04.05
Час: 09:03 — кафе "Лінз"
Замовлення: кава, випічка
Оплата: годинник (зареєстрований на Керра)

Дата: 05.05
Час: 15:47 — супермаркет
Камера: стандартна, обличчя зчитано
Купівлі: овочі, крупа, засоби гігієни

— Гаразд, — буркнула вона. — Живеш. Їж. Платиш. Як нормальна людина. Навіть черешні купуєш.

Вона промотувала маршрути. Камери не пропускали майже нічого. Він ходив повільно, спокійно, завжди з одним рюкзаком. У маршрутних даних — однаковий темп, однакові години, жодних змін.

Жодних... кривих кроків. Жодного розгубленого руху. Жодної паузи, де можна було б запідозрити приховану ціль.