19

- Ти думаєш, що це гарна ідея? - попиваючи вже котрий коктейль, відказав Майк.

- Я поговорила з Віком.

- Ну раз поговорила... - Затягнув чоловік.

Ідея була дуже проста. І чесно дуже цікава. Почалося все так. Майка віддала я Полі, а сама пішла до Віктора. Хлопець якраз говорив з Дарсі. І судячи з розмови, юнак вже був більш впевненіший. Схоже, що моя стряска його побудила жити так як хоче він, а не так як інші.

- Дарсі, я тебе не люблю! Будь ласка, шукай когось іншого, хто буде вестися на твої капризи.

-Але ж перед папараці ти говорив зовсім протилежне! - Не зупинялася блондинка.

- Ти мені не подобаєшся! Все, залишу мене! - І вже побачивши мене, рушив від дівчини.

- Дарсі мене з розуму доведе! - Обнявши мене, промовив Вік.

- Вона може! - Кивнула я. - Слухай є ідея щодо твого батька. 

- Яка?

-Тільки чесно. Навіщо ти пішов в стриптизери?

- Еее... - Спочатку розгубився юнак. - Ну взагалі, щоб попробувати себе у пластиці. Та і просто дізнатися як це виживати без грошей. 

- Ну стриптизерам гарно платять. Куди ж ти гроші давав? - Здивовано підняла брови вверх.

- Взагалі віддавав на благодійність. Дітям, які через певні причини залишилися без сім'ї. В дитбудинок.

- Во. Ось тобі і причина. - Раптом тикнула я пальцем в нього. - Твій батько думаю не знає про це. 

- Ну тато може все зробити під себе. Проте не думаю, що він буде тут замарачувати руки. - Зауважив соліст.

- Тоді є прекрасна ідея. Влаштуй концерт. Я зізнайся в усьому. Чесно. І про своє хобі. І про одруження. - Глянула я в очі хлопця.

- А це дійсно може спрацювати. - Посміхнувся юнак і поцілував мене в губи. - Тоді я пішов готуватися.

- Окей. - Кивнула я, і той побіг до свої групи.

- А ти, як я бачу, до сих пір сохнеш по Віку! - На горизонті з'явилася Дарсі, тримаючи в руках мій блокнот.

- Заздриш? - Так же спокійно глянула на неї. - Думала мене оцим налякати? - Показала на свої малюнки. Показати фокус? - Я різко відібрала блокнот у дівчини і запалила запальничку. - Палах. І листки почали горіти. Фото. Малюнки. Все.

Дарсі так і стояла з відкритим ротом.

- Дай вгадаю, а сфотографувати компромат на мене забула? - Посміхнулася я їй. - Дарсі, я закохана у Віктора ще з восьмого класу. І чесно сама в собі це відштовхувала. Проте зараз я це знаю точно. І нікому не дам це знищити. 

- Віктор мій. Якщо ти не забула, ми з ним помовлені. 

- Помолка тільки на словах. А твоє кільце, - Я глянула на колечко. - фальшиве. Продавець видно розвів тебе по-крупному. - І викинувши блокнот в смітник, рушила до кіоску.

- Мені тільки що сорока на хвості принесла, що ви з Віктором разом! Це правда? - Поля обперлася на стіл.

- Правда. Тільки неофіційно. Але сьогодні все зміниться.

- Це тому Вол так бігає біля сцени як ошпарений. - Глянула в сторону свого коханого чорноволоса.

- Побачиш! - Підморгнула я.

Містер Купідонов дійсно скоро приїхав. Тому довелося розважати його як можна. Майк погадав на картах таро, Поля зробила дуже смачний коктейль, Дор же розважав чоловіка викрутасами у своєму банановому костюмі з сердечками. Отого що рожевого кольору.

- Рікі, навіщо, ти мене позвала? - Все ж задав своє запитання чоловік, п'ючи коктейль.

- Слухайте, я розумію, що ви любите свого сина. Проте дайте Віку самому робите те, що йому хочеться. - Почала я.

- Я не думаю, що зустрічатися з тобою це гарна ідея. От ти куди поступила?

- В музичний інститут. - Відразу відповіла я. Проте добавила. - Просто вислухайте його, будь ласка!

- Добре! -Зітхнув той. - Я постараюсь.

І ось зі сторони сцени почалася возня, а згодом на весь парк прогримів голос Віка.

- Всім привіт. З вами група "Henker der Liebe". І перш ніж розпочати свій концерт, хочу дещо сказати. - На мить запанувала тиша. Схоже соліст збирався з думками. - Ви всі знаєте, що музика це моя любов. Проте в житті буваю такі ситуації, коли доводить робити вибір. І таке сталося зі мною. Всі ви знаєте, що я наче зустрічався з Дарсі, і наче зробив їй пропозицію.

Я глянула на дівчину. Та аж сіяла. Ну-ну.

- Проте відразу кажу, що це неправда. Я її не кохаю, бо моє серце займає вже інша дівчина. І вона наштовхнула мене сказати правду. Так ось правда. - Давай, Вік. - Перш ніж стати співаком, я працював стриптизером. Проте це було бажання із-за цікавості. А всі гроші я віддавав у дитячий будинок.

- Це правда! - Почулося із натовпу. - Він приходив із солодощами. Діти були у захваті.

- А то думала звідки беруться смаколики! - Прокричала дівчинка, стоячи біля батьків.

- Просто не хочу, щоб мене закидали камінням і помідорами! - І Віктор на якийсь час вкрився руками від нападів. Проте ніхто не кидався.  

- А я раніше була лесбіянкою! - Долучилася до підтримки гітаристка групи. Дівчина підійшла до Віктора і поклала руку на плече. - Та і зараз є! - І хижо рикнула.

- Дякую, Дера. - Шепотом відказав Вік брюнетці. Та тільки посміхнулася.

- А я працював на роботі, де треба було ходити голим. Голий офіціант! - Одізвався барабанщик. - Прикривався лише підносом. Звичайно, якщо він був пустий. Бам! - Вдарив по тарілках той.

- Це що ж за робота така? - Здивовано підняла брову вверх Дера. 

- Краще не питай! - Довговолосий відповів.

- Тоді моя черга! - Тяжко зітхнув клавішнік. - Я виступаю без трусів!  - І опустив свої штани, вийшовши із-за електропіаніно.

- Нік! - Закричала музична група, і той натягнув на своє достоїнство штани.

- Ну ви зрозуміли!

- Я думаю всі зрозуміли, що не треба соромитися свого минулого. - Загукала у натовп Дера. - Може просто дати нам шанс давати робити нам те, що ми хочемо. А помилки ми вже самі побачимо!

- Тоді давайте нову пісню. - Посміхнувся Вік і почав підспівувати на гітарі. До нього долучилися й інші музичні інструменти. 

Я підняла очі на батька Віка. Той сидів і слухав пісню. До речі пісня, якраз про цю ситуацію. Проте що треба дати молодим людям самим приймати рішення. Знаходити помилки і самим же їх виправляти. Тільки дайте віру. Довіру дорослих. І тоді все буде чики-пуки!😉