18

Я приїжджаю в клуб, де мене біля входу вже чекає охоронець. Той відразу мене проводить у VIP-zony.

- Бачу інформація дуже цікава! - Кажу я, як тільки бачу Майка.

- Проте мені здається, Рікі, ти не там копаєш! - Блондин протягнув мені молочний коктейль. 

- Чого це?

-Якщо ти хочеш врятувати Віка від Дарсі, то логічно копати треба на дівчину, а не на співака. - Зауважив той.

- Так, Давай не міняй тему. Що там з Віктором?

Майк тяжко зітхнув і далі видав таку інформацію, що повністю змінило мої плани.

- Вік раніше, до того як став відомим солістом і створив круто групу, був стриптизером. - На одному диханні випалив власник клубу.

- Тоді можна зрозуміти, чого він так клявся у любові Дарсі. - Хмикнула на це я.

- Бачу ти зовсім не здивована. - Підняв на мене очі Майк.

- А чого дивуватися? Наче стриптизер це якась ганебна професія! - Відпила я коктейлю. - Люди шукають можливість заробити грошей, навіть якщо для цього треба оголити своє тіло. Тоді все це міняє. - Відповіла я, і піднялася з дивану.

- Що міняє? - Та я вже рушила на вихід.

Треба поговорити з Віктором. Здається Я знаю причину його різкої зміни настрою. Мені заносить у лавину спогадів. Вол після мого феєричного виливання відходів на Дарсі під час інтерв'ю, сказав кілька слів про батька Віка. І ось ми сиділи за стільцями, Поля робила коктейлі, а Вол розповідав нам про тата Віктора.

- Розумієте, містер Купідонов дуже вимогливий до свого сина. Бо він же є спонсором групи "Henker der Liebe". Я не здивуюся, якщо чоловік дізнався про хобі Віка.

- Хобі? - Підняла на нього очі.

- Да. У Віка було хобі, як він це називав. Навіть я недавно дізнався. 

- І що за хобі? - Поставила на стіл коктейль Поля.

- Ну тут думаю треба запитати у самого Віктора. Хоча не думаю, що він розкаже.

Не розкаже він, то підкаже Майк. Бо схоже, що Вол не буде видавати свого друга. Проклята чоловіча дружба.

- Думаю тато Віка надавив на свого сина. І пригрозив йому шантажем. - Задумався на мить Вол.

- Після того як дізнався про заручення Дарсі та Віктора! - Доповнила я такий потрібний фрагмент мозаїки.

Зараз все стало на свої місця. Я розуміла Віка, на якого давили цим стриптизерством. Цікаво, чому так званим "хобі" хлопець почав займатися? Брюнета я побачила на лавці. Той сидів і закритими очима і грівся на сонечку. Я підійшла і стала напроти нього. А згодом долонею затулила обличчя від сонця.

- Гей! - Обурено відкрив очі той. - А це ти! - Вже спокійніше, побачивши мене, відповів Вік.

- Треба поговорити!

- Давай. Я якраз теж хотів це зробити. - Почав Віктор.

- Я почну. - Підняла палець вверх. - Я знаю яка причина стала твоєю "любов 'ю" з Дарсі. - Відразу перейшла до суті. - Стриптизерство.

- Так, тихо! - Відразу затулив мені рота Вік. - Звідки ти про це дізналася?

- Мммм. - пробубніла я.

- Говори! - Прибрав руку соліст.

- Ти працював в клубі, власником якого є мій друг. Майк.

- А, ну да. Він ще і таролог! - Стукнув себе по лобу той.

- Можеш пояснити в чому причина оцього лизання з Дарсі. Просто і чітко. - Глянула я на юнака. - Це пов'язано із твоїм батьком?

- Бачу Вол вже всі вуха продзижчав. - Зауважив Віктор. Проте все ж зітхнув і почав говорити. - Мій тато поставив умову: Або я одружуюся на Дарсі і продовжую виступати з групою, проте забуваю тебе або я залишаюся з тобою, групу втрачаю і всі дізнаються про моє так зване "Хобі".

- Ти боїшся, що твоя репутація розвалиться? - Вік на це кивнув.

На мить все затихло. Я роздумувала над отриманою інформацією. Як все розрулити були ідеї, проте з реалізацію могли виникнути деякі проблеми. І поки Вік тільки те й міг що дивитися на мене та мовчати, я витягла свій телефон.

- Майк, привіт. Пам'ятаєш, ти казав, що я не там копаю. Так ось,  якщо хочеш там покопатися, то прапор в руки! - Говорю я по телефону, і після кількох фраз розмова припиняється. 

Далі в діло йде швидкість. В моїх руках опиняється телефон Віка. І не встиг той навіть хмикнути, як я вже дзвоню до його батька.

- Алло, Містер Купідонов. Це дзвонить Рікі. Мені термінового треба з вами поговорити. Ви можете приїхати сюди. Через двадцять хвилин? Добре. Буду чекати. Не переживайте, з Віктором все добре. Просто цьому є що вам сказати. До побачення. - І кнопка відбою.

- Ти що зробила? - В шоці на мене дивиться соліст.

- Рятую тобі життя! 

- Рятуєш? Ти не знаєш мого батька! - Почав метатися напроти лавки той.

- Слухай, зараз самий час взяти своє життя в руки. - Я встала і підійшла до нього. - Тобі подобається співати?

- Звичайно. Музика моє життя.

- Добре. - Кивнула я. - Тобі подобається Дарсі?

- Ні. Вона як липучка, не дає мені проходу. Просто після погрози батька я розгубився. Тому і сказав, що люблю.

- Окей. А я тобі подобаюся?

На секунду повисла тиша. Проте згодом Вік вирішив пояснити все на діях. Тому просто поцілував.

- Надіюсь так зрозуміло? - Хмикнув той.

- Все ще не дуже! - Відказала на це я. Віктор тільки Посміхнувся. І через якийсь час запитав. - А навіщо ти дзвонила моєму батьку?

- Вік. Ти вже доросла людина. І мені здається ти сам повинен вирішувати як і з ким тобі жити. Просто чесно скажи своєму татові що ти думаєш про все це.

- Ти ж знаєш, що я скажу. І знаєш що потім він зробить.

Я тільки на це хмикнула. Ви ще знаєте, що я підготувала. Після роботи в кіоску, вирішила зробити собі перерву. Ось стояла на біля входу в парк і думала. Проте дуже здивувалася, коли побачила машину Майка. Чоловік галантно вийшов з своєї тачки і рушив до мене.

- Що за дивне гостювання? - Поцілувалася я з блондином. 

- Я розшукав інформацію про Дарсі. А також про Алана, отого письменника, про якого ти мені розказала.

- Мені вже страшно! 

- Хоча по-чесному я приїхав, щоб побачити, зо вийде з твоєї затії.

- Чесності хоч розбавляй! - Зітхнула я. - Ну що ж, раз приїхав, то пішли, угощу тебе коктейлем.