6

Ви знали, що найгеніальніші ідеї приходять в основному вночі? Як Менделеєв, який зробив свою таблицю. Так ось ідея може прийти будь-де. Навіть в туалеті. А знаєте яка? Я вирішила дізнатися хто ж насправді цей Віктор. Ну а для початку треба розтормошити Полю. 

- Поля! - тикаю її в плече, коли та стоїть на кухні в трейлері і щось намагається приготувати. - Ну давай, скажи!

- Ти про що?

- Кого тобі нагадує цей Віктор? - Я надула губи.

- Рікі, чесно не пам'ятаю!

- Стукнути тебе сковорідкою по голові! - пробуркотіла про себе, повертаючись на стілець, бо диван зайняв Дор. - Кажуть, що допомагає!

-  Їжа готова! - Чорноволоса ставить на стіл величезні квадратні бутерброди з яйцями, порізаними сосисками та сиром зверху.

- Їжа! - Як зомбі промовляє Дор і ще не відкривши очі, вже потягнувся до столу.

- Дору і мізки дай, і те з'їсть! - прокоментувала звірячий апетит нашого друга Поля.

- А що це у вас так пахне? - влазить спочатку різнокольорова голова, а за нею і все інше тіло. 

- Джейк? - піднялася з місця кареглазка. - Будеш бутерброд? - Джейк кивнув я плюхнувся на диван до Дора. Чомусь останньому це не сильно сподобалося. Видно думав ще трішки подрихнути.

Смачно поївши, ми всі чотирьох перейшли до робочого столу.

- Нам треба за ніч визначити дизайн нашого кіоску! - пояснила завдання Поля.

- Принаймні вам нічого з бананом робити не треба! - заржав Джейк. - Костюм рожевого банана з сердечками точно залучить нових людей до вашого міні-магазинчика.

- Ага. Тільки мені його носити! - незадоволено просвистів Дор.

- А скільки селфі з тобою робити будуть! Просто закачаєшся! - не зупинявся на своєму Джейк.

- Да я тебе... - вже підняв руку на мого брата Дор.

- Спокійно! Давайте краще працювати!

Роботи дійсно було багато. Більшість речей ми замовляли в інтернеті. На щастя, гроші нам мер дав для удосконалення парку атракціонів. Яскрава реклама, зрозуміле та просто меню. Тут Поля перевершила саму себе і добавила до меню ще свої картинки. Щоб навіть дурню було зрозуміло що і скільки коштує. До того ж після фестивалю парк атракціонів вже запрацює стабільно. І працівники прийдуть на постійній основі. А так будемо підпрацьовувати тільки під час цього свята.

Щоб якісно зробити роботу, Джейк навіть бігав за енергетиками. Хоча не знаю куди він так спішив. Все ж час в нас є.

- Вставааай! - наче з гучномовця на мене хтось кричить. Я зіскакую зі стільця за яким заснула за столом наче прокажена.

- Га? Що горить? - озираюся навкруги я, проте бачу лише Полю.

- Ми проспали! - дьоргає мене за плече чорноволоса.

Все що встигаю зробити це лише вмитися і наскоро зачесатися.

- Давай же! - пихає мене Поля.

- Уф! - зітхаю я і сідаю на свій улюблений жовтий велосипед. До парку ми добираємося наперегонки. Вітер щекоче ніздрі, волосся розлітається у різні сторони. Сон відразу залишається позаду, напевно не встигає за нашим темпом. 

- Поліанна, Рікі! Ви запізнилися! - чую сердитий голос Філії Чорновушко.

- Не люблю своє ім'я. Зазвичай, коли мене так називають, то чекай біди. - стукнула ногою по землі Поля, як тільки ми припаркували велосипеди на стоянці. - Хто тягнув моїх батьків дати таке дурне ім'я?

- Ім'я собі нормальне! - Пожимаю я на це плечима.

- Ну да, Рікі все ж краще ім'я, ніж Поліанна. Я просто Поля. ПОЛЯ! 

- До речі увага! Є термінова новина! - піднімає руки для звернення уваги Місіс Делфі. Ми з Полею дивимося один на одного і підходимо до неї ближче. - Я говорила з мером, той задоволений нашою роботою. І сказав, що фестиваль відбудеться раніше. - Пауза. - Через три дня!

- Через три! - Да ви знущаєтеся? - почулися вигуки з натовпи. - Ще нічого толком не готово.

- Це ідея не мера. Таке прохання поступило від соліста групи "Henker der Liebe".

- А, ну тоді інше діло! - почулися голоси дівчат. Ха! І що це цікаво за хлопець, що за кілька секунд з ненависті утворилася любов.

- Чортовий Вік! - бурмочу я про себе.

- А тепер всі до роботи! - жінка розвертається на каблуках і рушає кудись всередину парку.

- Джейк наче знав щось! - хмикнула на це Поля.

- Ага, енергетиками нас годував. - приєднався до нашої розмови Дор.

- Ну да, не буде ж у тебе часу тепер морально підготуватися до носіння рожевого банана з сердечками! Тільки три дня! - схрестила я руки на грудях кареглазка.

- Та чого ти своїм бананом заладила! - розвернувся Дор і кудись пішов.

- Мені здається після цього фестивалю, в Дора буде неприязнь до бананів! - промовила на це я.

- Це точно! - посміхнулася Поля. А вже потім схаменулася. - Ми ж нічого не взяли до прикрас!

- Вже зараз можете казати дякую найулюбленішому брату-чарівнику! - з'явився з нізвідки Джейк. - Сюрприз! - показав він рукою, як тільки ми підійшли до кіоска. Біля міні-магазинчика лежали всі предмети, які ми зробили та які замовляли в інтернеті. - Та-дам!

- Джейк! - Я широко відкриваю від здивування очі, і потім відразу застрибую на свого брата. 

- Гей! Роздавиш! - ловить мене з посмішкою на льоту жовтобородатий.

- Нічого! І не таке було! - цілую його в щоку.

- Джейк, ти дійсно брат-герой, якого ще можна знайти. - похвалила Джейка Поля. - Застрибувати не буду, бо бачу що територія зайнята.

Я захоплено киваю, проте не злізаю.

- Ну якщо з цим розібралися, то давайте прикрашати наш кіоск. - запропонував на це Джейк.

Прикрашати кіоск і правда було дуже весело. До нас через якийсь час приєднався Дор. Джейк для мотивації включив якусь веселу музичку. І ми всі весело підпівали. І ось коли я співала вже котру мелодію, мене почав штовхати Джейк. 

- Ти не забула про вступний конкурс?

- Ой, чорт, зовсім з голови вилетіло! - схопилася з місця я.

- Можеш подякувати мені ще раз, бо я дуже передбачливий. - хмикнув зеленоволосий. - Можеш взяти ключі від байка. Гітара там же. 

- Супер! - Ловлю ключі я.

Джейк рідко коли давав покататися на своєму мотоциклі. "Моя дитинка" - так називав свій транспорт брат. Проте у ці щасливі години, я відчувала себе супер-сестрою. Бо в мене ж супер-брат!