Глава 15 (XV)

Мамлакат. Маджид. Я вже втратив рахунок дням, вірніше місяцям, вже не скажу скільки часу знаходжусь в Мамлакаті. Багато чого побачив, батаьох туранских та мамлакатских побратимів втратив. Інколи мені хочеться все кинути, і повернутись додому. Розумію що не можу, не маю права так вчинити. Хоч Мамлакат і став новим домом для моєї Нілам, та для мене Мамлакат завжди буде чужою сусідскою країною. Проте я розумію, Мамлакат потрібно захистити, підтримати, аби подібна ситуація не спіткала Туран. Якщо я не допоможу Мамлакату, його жителям, Всевишній покарає мене, мою сім'ю, та мій рід, я не хочу щоб через моє дезертирство постраждав весь мій рід. 

***

Отряд в якому я числився попав в засаду. Вам напевно цікаво проти кого ми воюємо? Вірніше з ким воює Чолпан? Ханша воює зі своїми мамлакатцями, вірніше з тими хто проти її правління. Деякі мамлакатці, подібні на туранців, і тим і тим не подобається коли ними править жінка. Якщо в Турані взагалі жінок до правління, окрім гарема, не підпускають, то в Мамлакаті, жінка спокійно може стати правителькою міста, свого роду Еміршою, якщо на то буде воля Ханши. На жаль в країнах не рідко народ ділиться на дві сторони: Ті хто підтримує свого правителя, і ті хто не підтримуває. Навіть якщо правитель, такі як Чолпан, дбає про свою країну і народ. Просто не всі, особливо чоловіки, готові миритися зі статтю свого правителя. З давніх часів, з далеких пращурів було заведено що імперією править лише чоловік, а жінка народжує йому спадкоємців. Живемо в 21 столітті, а досі дотримуємось прадавніх стереотипів. Воїнів отряду, кого вбили, кого взяли в полон, я теж опинився серед воєннополонених. Та мова зараз не про це. Серед ворогів Чолпан Хан, була до болі знайомий мені чоловік, людина, яку я роками вважав померлим. Спершу я не повірив своїм очам, та й він теж спочатку робив вигляд що не знає мене, під вечір ми з ним залишилися на самоті

-Привіт, родичу, Маджид -з легкою усмішкою почав ворог 

-Мубарек -з комом в горлі, промовив ім'я, яке не промовляв понад двадцять років

-Не дивись наче привида бачиш -хмикнув чоловік

-Ти справді живий, чи мені мариться від поранення?

-Ти не надто сильно ранений, щоб щось марилося. Тож я живий, як бачиш. Не сподівався, поховали мене вже? -останнє слово було сказане з докором

Я важко ковтнув ком -Брат Мубарек -так я колись називав цього чоловіка -Всевишній мені свідок, не я тебе назвав покійником. Шейх Догукан, після закінчення тієї війни, з якої дядю Малхаза привезли мертвим, назвав тебе та Джарасата покійниками -чоловік шумно вдихнув і видихнув -Тітка Анаханим, довго не могла отямитись. Вона досі з сльозами згадує день коли востаннє вас трьох бачила живими, день коли покаліченого, мертвого привезли її чоловіка, день коли Догукан оголосив всіх воїнів які не повернулися з війни, померлими. Валіде, ніяк не хотіла з цим миритись, на колінах просила Шейха, знайти її синів, проте той навіть не чув її. Брат Мубарек, я дуже радий бачити тебе живим! Валіде, теж зрадіє, коли взнає про це!

-Мама, вона досі в Догу живе? -слово мама, Мубарек промовив майже нечутно, наче боявся щоб ніхто не почув

-Валіде Анаханим, після похорону вас.. Дядька, переїхала жити до мене в Вилаят. Малхазу, швидко знайшли заміну, а Валіде, не могла жити в будинку де все нагадувало її чоловіка та синів. Валіде, стала бабусею моїх дітей, свекрухою моїх дружин, моєю опорою і вірною порадницею. Щоправда.. -важко видихнув я -Я тепер теж покійник. Новий Шейх Фейсал, родич Догукана, мене, та інших туранских воїнів оголосив мертвими. Моя посада, Еміра Вилаяту, перейшла моєму далекому родичу. Валіде разом з моєю сім'єю переїхала в Догу, в ваш будинок. Сам знаєш, сім'я попереднього Еміра не може жити в палаці Еміра після назначення нового Еміра

-Дякую тобі Маджид, за те що не кинув мою матір одну з її горем. Не дарма вона тебе любила як рідного сина, інколи я тебе ревнував до неї

-Дарма, Валіде, ніколи нас не ділила, своїх синів і племінника -взявши хвилинну паузу -Джарасат, він теж живий?

Мубарек і Джарасат були синами Анаханим і Малхаза. Мубарек старший, Джарасат молодший. На ту війну вони пішли в трьох. Батько і сини. На жаль додому повернувся лише покійний Малхаз

-Джарасат -повторив ім'я свого молодшого брата -На момент закінчення війни був живим. Я давно брата не бачив, навіть не знаю живий він ще

-Мубарек, як ти опинився в Мамлакаті? Війна йшла в іншій країні, в сусідній. Не очікував я, що ти станеш моїм ворогом

Мубарек засміявся -Дурень, ти мені не ворог, мій ворог Чолпан!

-Чолпан Хан? Вона гідна правителька, таких як вона, спробуй знайди. Чим вона тобі невгодила, що про неї нарозповідали? Що знущається над народом своїм, не годує, не дбає? Брехня все! Я особисто бачив і розмовляв з Чолпан. Ця жінка за Мамлакат, вбити готова, навіть більше, життя ладна віддати! А діти її, їх сміливо можна назвати гідними дітьми матері. Вони теж ладні за матір і Мамлакат життя віддати

-Правду кажеш? -я кивнув -Мені сказали, що вона геть зовсім правити не вміє. У покійного Хана інший дітей не було, тому Чолпан зайняла його місце. Я мало що знаю про Чолпан, лише те що про неї інші говорять. Людям не подобається її правління

-Не правління їм не подобається, а те що вона жінка! Повір, брат, такі як вона на вагу золота! Тим паче, ми з нею тепер майже родичі

-Я теж не сприймаю жінку як правительку. Жінка повинні дітей народжувати, а не правити! Як умудрився поріднитися з нею?

-Фейсал, видав мою другу доньку Нілам, за сина Чолпан, Жомарта, а її донька Шинаржан вийшла заміж за того самого родича, котрий заняв моє крісло Еміра в Вилаяті -важко зітхнувши -Фейсалу, потрібна була подяка від Чолпан, от і поставив Ханші ультиматум: “Або створюємо шлюбний обмін, або розбирайся зі своїми проблемами самотужки”. От і довелося Чолпан пожертвувати своєю донькою. Моя Нілам, вже була заручена, в неї вже був наречений, покійний Догукан її засватав за онука Еміра Ефрата. Фейсал вирішив порушити ці заручини, по своєму зробив. До приїзду сюди, я теж вважав що жінка не вміє і не повинна правити, змінив думку після зустрічі з Чолпат і з її дітьми. Не кожному чоловікові хватає стільки мізків, скільки є в Чолпан. Ти не відповів, як опинився в Мамлакаті?