Глава 14 (XIV)

Кадер Кадбану (Лариса). Протягом кількох днів, наше життя в палаці, нагадував мурашник. Чому? Тому що як тільки Паша з Секретаріату Шейха повідомив про рішення Фейсала, про одруження Кая і про наш переїзд в Догу. Слуги не мали ані секунди на відпочинок. Бідолашні змушені були робити кілька справ відразу. Готували придане Нілам в дорогу в Мамлакат, і готували палац до весілля Кая. Мої дівчата:Джілан, Аміна, Ірмак, Бусат, Адара, Хіба, теж не сиділи склавши руки. Окрім основних приготувань, деякі слуги збирали й свої речі. На жаль за рішенням Кая, і за власним бажанням, наші слуги, тобто, слуги закріплені за нами, разом з нами переїжджають в Догу. Атмаджа, теж проявив бажання поїхати з нами. Може тому що хотів виконати наказ Маджида, а може тому що звик до сім'ї Маджида, і не хотів з ними розлучатися. Мої дівчата теж збирали свої речі. В Догу ми переїхали буквально через пару-три дня після весілля Кая. Юний Емір, фактично не дав нам часу на збирання, слуги які мали переїжджати з нами, залишилися в Вилаяті після нашого відїзду, завершували збирання наших речей

***

З двору Палацу виїхало кілька карет, які рушили в сторону Догу. Перша карета належала Валіде Анаханим, В кареті, Управителька, тепер вже колишня Управителька, виявила бажання в кареті їхати сама. Жінці фізично і морально було дуже важко прощатися з цим палацом, як не як, вона тут народилася, так-так, її покійний батько, дідусь Маджида, теж був Еміром, після нього Новим Еміром став батько Маджида, брат Анаханим, Маджид заняв це крісло після смерті свого батька. Маджид, так хотів передати своє крісло своєму сину, та на жаль.. Ількін помер ще малюком, а Мірас, Бесо, Кайрат схоже втратили можливість замінити свого батька. Що ж, всім відомо, що не все відбувається так як ми хочемо. Друга карета належала Еміршам, тобто законним дружинам Маджида, тобто нам, чотирьом

-Перестань Басура -хмикнула Хаяла -Нікуди твої сукні з прикрасами не втікнуть. А навіть якщо їх хтось привласнить, нехай подавляться, чуже задоволення ніколи не принесе щастя -Третя Емірша промовила це наче натяком, разом з цим кинула на мене погляд

Довго не треба думати, що сестра мала на увазі, сказавши це. Навіть зараз, після чотирьох років проживання в сім'ї Маджида, його Старші дружини досі не прийняли мене. Яке щастя що Анаханим їде в іншій кареті, слова Хаяли не втішили б її

-Дуже прикро що ми покидаємо Вилаят. Сестри, як ви думаєте, ми ще повернемося в Вилаят, чи назавжди його покидаємо? -сумно зітхнула Шахназ

-Даст Всевишній, Маджид повернется, і ми знову будемо жити в нашому палаці -чи то себе, чи то сестру Хаяла спробувала заспокоїти

Після нас йшли дві карети з дітьми, в першій їхали Принцеси, тепер вже не шість, а чотири, вірніше три, бо найменша Принцеса Сона, їхала в другій кареті разом з Принцами та з служницями. Чому Сона їхала окремо від сестер? Старшим Принцесам через різницю в віці нецікаво з найменшою сестрою, також через свій вік Сона, багатьох речей не розуміє, тому за мудрим рішенням Валіде, Сона опинилася в другій дитячій кареті. Після карет дітей їхали карети з служницями та їх дітьми, чоловіки-слуги їхали верхом поруч з грузовими каретами, які замикали нашу цепочку

Наіра. Після коронації Кая на татову посаду, ми цілою сім'єю вимушені були покинули наше рідне місто та Палац. Так я знаю, що за Туранскими законами, сім'я старого Еміра не може проживати під одним дахом з сім'єю нового Еміра, і все ж мені сумно покидати місце де я народилася. В кареті я їхала з сестрами-близнюшками Палак і Паель, Сона, наша найменша сестра, їхала з Принцами, так забажала Валіде Анаханим

-Ти тепер єдина донька в Емірши Басури, боюсь уявити що буде з твоєю матір'ю після твого заміжжя -мовила Палак, одна з близнюшок

-Я навіть думати про це не хочу. Матуся, тільки оговталась після заручин Мансі з Татулом, і тут нове потрясіння. За Мансі можна не хвилюватися, вона в Турані, до неї в любий момент можна з’їздили в гості, а до Нілам так запросто не з’їздиш

-На жаль, як ми вже впевнились, це не від нас залежить -напівжартома сказала Паель -Такими темпами, і до Сони черга дійде, чи навіть до близнюків. В одній книжці, я читала, що в стародавні часи, дітей могли засватати навіть до їх народження! Уявляєте? Ми не встигли ще народитися, а нас вже за кого засватали!

-Який жах! -шоковано відрізала її сестра, яке щастя що близнючки по різному одягаються, а то було б складніше їх відрізнити

-Хіба зараз не так? -хмикнула я -Хіба нас не заручають перш ніж ми зробимо свої перші кроки? Нам пощастило з нами батьком, а уявіть собі, що з нами було б, якби наш татусь був таким як Орхан Уруз, чи Халід Токай Сардар? Ці двоє геть зовсім не рахуються з думкою своїх доньок!

-Так, ти цілком права, нам дуже пощастило з нашим татом. Як добре що з ним все гаразд, я серцем відчувала що він живий, не дивлячись на рішення Шейха Фейсала! Як можна живу людину назвати покійником!? А головне, це нічого не змінило! Так, до Шейха дійшла звістка про нашого тата, проте це не змінило його рішення, він взяв і посадив Кая на місце нашого тата!

-Знаєте через кого це все сталося? -різко промовила Палак -Це все через його П'яту дружину, Кадер Кадбану! Це вона принесла нещастя нашій сім'ї! Недарма Емірша Басура її ненавидить, недарма Мансі на неї вовком дивилася!

-Ти ще скажи, що Кадер винна в війні в Мамлакаті -засміялася Паель

-В війні ні -відповіла я, замість Палак -Проте в тому що в нашій сім'ї відбулися такі різкі зміни, винна саме Кадер, погляньте, допоки не було Принців батько пилинки з нас здував, а як тільки народилися ці троє, нас наче не існує для нього! Кадер, змусила маму страждати, змусила батька забути про нас, його доньок, навіть Сона перестала часто його бачити! Ти вірно кажеш, Палак, мама і Мансі недарма ненавидять Кадер! Проте в мене все одно не виходить ненавидіти братів, вони не винні в тому що через їх матір ми всі страждаємо!