Глава 13 (XIII)

Жамбил. Татул. Через кілька днів, Гюнселі з донькою виписали з лікарні. Ми вирішили не відкладати церемонію знайомства Жамбилу з нашою донькою. Запросили весь Жамбил до нашого палапцу, запросили наших батьків, і інших родичів на наречення доньки, і офіційний показ Принцеси Жамбилу. Правда приїхали не всі родичі, звісно ж, кому цікаво дивитися на Принцесу, був би Принц, зїхались би всі Династії, а так, нікого не цікавить народження доньки. В Турані не прийнято офіційний показ Принцеси. Донька це не Син, навіщо її взагалі показувати, навіщо ганьбитись перед людьми за її народження? Добре хоч, мої та Гюнселі батьки приїхали. Неполінилась приїхати сім'я Маджида, як не як вони теж Сардари, свого роду родичі Гюнселі, одна Династія так би мовити

-Увага! Емір Татул Уруз! Емірша Мансі Сардар Уруз! Емірша Гюнселі Сардар Уруз! -голосно повідомив про наш вихід на широку терасу, церемоніймейстер
На терасу ми вийшли по черзі, спершу я, за мною Мансі, останньою вийшла Гюнселі з донькою на руках. Всі ми були нарядно вдіти. Я в зеленому кафтані, Мансі в зеленій сукні розшита золотою ниткою і зелений хіджаб, Гюнселі в синій сукні, теж вишитою золотою ниткою, з подібним орнаментом як в Мансі, на голові синя шейла

Легенько кивнувши людям, всім присутнім -Дякую всім хто зміг приїхати до нас в цей щасливий для нас день. Для нас ваша присутність велика честь. Не так давно, моя Друга Емірша Гюнселі народила нам Первістка. Для багатьох вас, ця новина розчарувала, адже ви певно чекали на Принца. Та від себе хочу сказати, мені байдуже кого послав Всевишній. Донька теж великий дар. Моя донька в майбутньому продовжить чийсь рід. Тож мене анітрохи не засмучує її народження. В день мого весілля, я пообіцяв своїм дружинам, ніколи не ділити наших дітей на хлопчика і дівчинку. Я не хочу щоб мої доньки страждали від нехватки моєї уваги, як страждали мої сестри зі сторони нашого батька. Тому щоб вкотре доказати моїм дружинам, і показати іншим людям моє ставлення до Принцеси, я організував офіційний показ моєї доньки, і її офіційне наречення! -люди мовчали, на обличчях деяких я побачив подив, на деяких була огида, на деяких посмішка -Привітайте нового члена моєї сім'ї, Великої Династії Уруз! Принцеса Жансая Уруз! -взявши новонаречену доньку з рук Гюнселі, я показав її лицем до людей

Люди почали оглядатись один на одного, здається вони не знали що робити, як реагувати. один з них голосно крикнув -Хвала Принцесі Жансаї! Довгих їй літ! Щасливої їй долі! Хвала Еміру та Еміршам! -слідом за ним інші почали повторяти ці слова. Мене це неабияк втішилось. Здається після цих слів, люди почали по іншому дивитись на Принцесу

Дочекавшись коли вони притихнуть, я продовжив -Окрім цього, хочу представити вам Головну Еміру Жамбилу, Емірша Гюнселі. Вона на правах матері Первістка, автоматично отримує статут Головної Емірши. Окрім цього, я хочу ще добавити. Допоки в мене не народиться син, Принцеса Жансая, на правах Первоводства, отримує статус Наслідна Принцеса Жамбилу. Нехай це проти правил, проте я не хочу щоб Жамбил, при наявності в мене дитини, залишався без Спадкоємця -людей це сильно здивувало, та ніхто не став виказувати невдоволення

Після церемонії, я відпустив людей. В великій залі, слуги поставили столи з наїдками. Тепер можна відмітити народження доньки і її наречення в кругу сім'ї

-Ну ти дав синку, розсмішив татка, і напевно весь світ розсмішив. Назвав дівку своєю Спадкоємицею? -батько за столом не переставав сміятись -Надіюсь син в тебе скоро народиться, і ти поміняєш Спадкоємця на нього

-Чому ви вважає що це жарт? Я на повному серйозі, тату. Я порадився з Еміршами, з Радниками, в Турані, Еміру, чи Наміснику не заборонено називати доньку своїм Спадкоємцем. Щоправда, після народження сина, Спадкоємця міняли -від почутого в тата округлились очі

-Ти здурів? Чи твої дружини тобі весь розум забрали? Не має в Турані такого закону! Немає закону, по якому ти можеш дівку назвати Наслідницею!

-Чому це немає? -слово взяв Мехмет Паша, піднявшись з крісла -Як знающись закони, твердо підтведжую слова Еміра Татула. В Турані офіційно, ну як офіційно. “Еміру, чи Наміснику, не забороняється назвати доньку Спадкоємицею, при відсутності Сина”. Тож, ваш син, має повне право так робити

-Тебе хто питав! -гаркнув батько на Мехмета -Є, немає, яка різниця?! Дівка не може бути Спадкоємцем! Її справа народжувати синів!

-Був серед Сардарів, давно то було, один Емір -Халід теж не впустив можливість вступити в розмову -В якого довгий час не було синів. Прямо як в Маджида -єхидно кинув погляд на сім'ю Маджида, які сиділи навпроти нього -Всі дружини, наложниці, як зговорилися дівчат народжували. Захвилювався він, що нікому буде передати своє крісло. Тож, почав думати як йому вийти з ситуації, і зробити так щоб саме з його сім'ї хтось став новим Еміром. Почав вивчати закони, радитись знающими людьми, і дізнався що доньку теж можна назвати Наслідницею! Не хотілося йому ганьбитись перед людьми, та вибору не було. Почав придивлятись до своїх доньок, а вони в нього були розумниці, красуні, начитані. от і почав перебирати, вибирати. Довго він вибирав, і зупинив свій вибір на своїй найстаршій доньці, Первістка. Дівчина була не лише красунею, але й мудрою, і дальновидною. Близько десять років Принцеса була Спадкоємицею, поки одна з наложниць Еміра не народила довгоочікуваного сина. Емір миттю забув про доньку, і поміняв Спадкоємця. А доньку видав заміж, щоб не заважала братові

-Був серед Сардарів, давно то було, один Емір -Халід теж не впустив можливості вступити в розмову -Який протягом довгого часу не мав сина. Прямо як у Маджида -єхидно кинув погляд на сім'ю Маджида, яка сиділа навпроти нього -Всі дружини та наложниці, як змовилися, народжували лише дівчат. Захвилювався він, що нікому буде передати своє крісло. Тож почав думати, як йому вийти з ситуації і зробити так, щоб саме з його сім'ї хтось став новим Еміром. Почав вивчати закони, радитися зі знаючими людьми і дізнався, що доньку теж можна назвати Спадкоємицею. Не хотілося йому ганьбитися перед людьми, але вибору не було. Почав придивлятися до своїх доньок, а вони у нього були розумниці, красуні, начитані. От і почав перебирати, вибирати. Довго він вибирав і зупинив свій вибір на найстаршій доньці, Первістка. Дівчина була не лише красунею, але й мудрою та далекоглядною. Близько десяти років принцеса була спадкоємицею, поки одна з наложниць Еміра не народила йому довгоочікуваного сина. Емір миттю забув про доньку, і змінив Спадкоємця. Щоб донька не заважала, він швидко видав її заміж