Глава 13 (XIII)

Жамбил. Татул. Через кілька днів, Гюнселі з донькою виписали з лікарні. Ми вирішили не відкладати церемонію знайомства Жамбилу з Принцесою. Запросили весь Жамбил до нашого палацу, запросили наших батьків, і інших родичів на наречення доньки, і офіційний показ Принцеси Жамбилу. Правда приїхали не всі родичі, звісно ж, кому цікаво дивитися на Принцесу, був би Принц, приїхали б всі Династійци, а так, нікого не цікавить народження доньки. В Турані, не прийнято офіційний показ Принцеси. Донька, не Син, навіщо її взагалі показувати, навіщо ганьбитись перед людьми за її народження? Добре хоч, мої та Гюнселі батьки приїхали. Не полінувалися приїхати сім'я Маджида, як не як вони теж Сардари, свого роду родичі Гюнселі, одна Династія так би мовити

-Увага! Емір Татул Уруз! Емірша Мансі Сардар Уруз! Емірша Гюнселі Сардар Уруз! -голосно повідомив про наш вихід на широку терасу церемоніймейстер
На терасу ми вийшли по черзі: першим вийшов я, за мною Мансі, останньою вийшла Гюнселі з донькою на руках. Всі ми були нарядно вбрані. Я в зеленому кафтані, Мансі в зеленій сукні розшита золотою ниткою і з зеленим хіджаб, Гюнселі в синій сукні, теж вишитою золотою ниткою, з подібним орнаментом як в Мансі, на голові мала синю шейлу

Легенько кивнувши людям, всім присутніх -Дякую всім, хто зміг приїхати до нас в цей щасливий день. Для нас ваша присутність велика честь. Не так давно, моя Друга Емірша Гюнселі народила нам Первістка. Для багатьох вас, ця новина розчарувала, адже ви певно чекали на Принца. Та від себе хочу сказати, мені байдуже кого послав Всевишній. Донька теж великий дар. Моя донька в майбутньому продовжить чийсь рід. Тож мене анітрохи не засмучує її народження. В день мого весілля, я пообіцяв своїм дружинам, ніколи не ділити наших дітей на хлопчика і дівчинку. Я не хочу щоб мої доньки страждали від нехватки моєї уваги, як страждали мої сестри зі сторони нашого батька. Тому щоб вкотре доказати моїм дружинам, і показати іншим людям моє ставлення до Принцеси, я організував офіційний показ моєї доньки, і її офіційне наречення! -люди мовчали, на обличчях деяких я побачив подив, на деяких була огида, на деяких посмішка -Привітайте нового члена моєї сім'ї, Великої Династії Уруз! Принцеса Жансая Уруз! -взявши новонаречену доньку з рук Гюнселі, я показав її лицем до людей

Люди почали оглядатись один на одного, здається вони не знали що робити, як реагувати. один з них голосно крикнув -Хвала Принцесі Жансаї! Довгих їй літ! Щасливої їй долі! Хвала Еміру та Еміршам! -слідом за ним інші почали повторяти ці слова. Мене це неабияк потішало. Здається після цих слів, люди почали по іншому дивитись на Принцесу

Дочекавшись коли вони притихнуть, я продовжив -Окрім цього, хочу представити вам Головну Еміру Жамбилу, Емірша Гюнселі. Вона на правах матері Первістка, автоматично отримує статут Головної Емірши. Окрім цього, я хочу ще добавити. Допоки в мене не народиться син, Принцеса Жансая, на правах Первоводства, отримує статус Наслідна Принцеса Жамбилу. Нехай це проти правил, проте я не хочу щоб Жамбил, при наявності в мене дитини, залишався без Спадкоємця -людей це сильно здивувало, та ніхто не став виказувати невдоволення

Після церемонії, я відпустив людей. В великій залі, слуги поставили столи з наїдками. Тепер можна відмітити народження доньки і її наречення в кругу сім'ї

-Ну ти дав синку, розсмішив татка, і напевно весь світ розсмішив. Назвав дівку своєю Спадкоємицею? -батько за столом не переставав сміятись -Надіюсь син в тебе скоро народиться, і ти поміняєш Спадкоємця на нього

-Чому ви вважає що це жарт? Я на повному серйозі, тату. Я порадився з Еміршами, з Радниками, в Турані, Еміру, чи Наміснику не заборонено називати доньку своїм Спадкоємцем. Щоправда, після народження сина, Спадкоємця міняли -від почутого в тата округлились очі

-Ти здурів? Чи твої дружини тобі весь розум забрали? Не має в Турані такого закону! Немає закону, по якому ти можеш дівку назвати Наслідницею!

-Чому це немає? -слово взяв Мехмет Паша, піднявшись з крісла -Як знающий закони, твердо підтверджую слова Еміра Татула. В Турані офіційно, ну як офіційно. “Еміру, чи Наміснику, не забороняється назвати доньку Спадкоємицею, при відсутності Сина”. Тож, ваш син, має повне право так робити

-Тебе хто питав! -гаркнув батько на Мехмета -Є, немає, яка різниця?! Дівка не може бути Спадкоємцем! Її справа народжувати синів!

-Був серед Сардарів, давно це було, один Емір -Халід теж не впустив можливість вступити в розмову -У якого довгий час не було синів. Прямо як у Маджида, - єхидно кинув погляд на сім'ю Маджида, яка сиділа навпроти нього. - Всі дружини та наложниці, як зговорилися, народжували одних дівчат. Захвилювався він, що нікому буде передавати своє крісло. Тож почав думати, як йому вийти з цієї ситуації і як зробити так, щоб новий Емір був саме з його сім'ї. Почав вивчати закони, радитися зі знавцями і дізнався, що доньку теж можна назвати Наслідницею! Не хотілося йому ганьбитись перед людьми, та вибору не було. Почав придивлятися до своїх доньок; вони в нього були як на відбір: всі розумниці, красуні, начитані. Почав перебирати і вибирати серед них найпідходящу. Довго вибирав і нарешті знайшов. Зупинив свій вибір на найстаршій доньці, Первістці. Дівчина виділялася не лише красою, але й мудрістю, також вона була дальновидною. Близько десяти років Принцеса була Спадкоємицею, поки одна з наложниць Еміра не народила довгоочікуваного сина. Емір миттєво забув про доньку і одразу поміняв Спадкоємця. Принцесу від гріха подалі видали заміж

-Ну от, народиться син, зробиш його Спадкоємцем! -батько по своєму зрозумів розповість Халіда

-Поживемо-побачимо. Можливо наша Жансая, буде не гірше за чоловіків. Моя Мансі, прекрасно пише рубаї, на даний момент, нею видані три збірника прекрасних віршів. Люди з захватом їх читають. Це ще один доказ, що жінка може в чомусь перевершити чоловіка