Глава 9 (IX)

Мамлакат. Маджид

Не буду описувати як пройшли мої місяці в Мамлакаті. Скажу єдине, на місці сидів я мало. Бунтівники не давали спокою, ні воїнам Чолпан, ні воїнам Фейсала. Новини з дому, ми, воїни не часто отримували. Не тому що гінців по дорозі могли вбити, а тому що Чолпан і Фейсал вважали що через гонця ворог міг дізнатися про те чого йому не слід знати, а саме про наші сім'ї, і все ж серед нас знайшлися винахідники, які придумали спосіб бодай раз в місяц отримувати новини з дому. Мене ця винахідливість не обійшла стороною. Все ж мені важливо було знати що відбувається в Вилаяті, в моїй сім'ї допоки я тут потом і кров'ю воюю за чужеземного Правителя. За той час що я тут знаходжусь, одне зрозумів, Чолпан, мудра правителька, недарма більшість мамлакатців на її стороні. Вона мудра, справедлива, далекоглядна, красива. Її діти, Жомарт і Шинаржан, явно пішли в неї. Особливо Жомарт, юний тегін, декілька раз очолював воїнів Мамлаката і Турана. Шинар, теж рвалася на пару з братом очолювати воїнів, Чолпан заборонила. Не тому що принцеса дівчинка, а тому що вона, на думку матері, ще замала для цього. На моє щастя, серед воїнів Турана, було чимало жителів Вилаяту, тож я без особливих проблем зміг отримати перші новини з дому, ці новини мене геть зовсім не втішили

-Маджид Сардар, для вас новина з Вилаяту -Еміром мене ніхто не кликав, всі знали що я Емір, я був не єдиним Еміром, якого послали воювати, просто на війні ми всі рівні. Тож нас Емірами ніхто не кликав, лише по імені і прізвищу

З рук молодого хлопця, який народився і виріс в Вилаяті, я взяв невеликий клаптик бумаги. На цьому клаптику я прочитав те, про що встиг забути в Мамлакаті

-Що? Як вони могли так вчинити!? Без моєї згоди, в мою відсутність!?

-Що сталося Маджиде, що тебе так розлютило? -звернувся до мене мамлакатский воїн

-Мою старшу доньку, Мансі, видали заміж! Заміж видали, і це в такий момент! Шейх Фейсал, особисто видав наказ не влаштовувати ніяких весіль! -ще раз перечитавши клаптик, зрозумів, це було не весілля, це була розписка -Розписка! Ну звісно! Орхан, як ні як постарався! Разом з Халідом. Домоглися свого! Поки я тут своїм життям ризикую, вони псують життя моїй доньці і своїм дітям!

-Ми ні грама не зрозуміли про що ти говориш -звернувся інший мамлакатский воїн

-Під час війни, в Турані заборонено влаштовувати Весілля, а от Розписка, будь ласка! На ній присутні лише свої, найближчі рідні, батьки наречених, і спільні діти батьків зі своїми сім'ями, дружиною і дітьми. Тут не пише чому Фейсал дав добро на Розписку. Зуб даю, Орхан, як завжди давив на жалість!

-Розписку Еміра Татула, влаштували, через невдоволеність жителів Жамбилу. Мовляв “Давно Еміром сидить, має двох наречен, а досі не одружився”. Кажуть що хочуть побачити народження Первістка Татула, от і Шейх Фейсал дав добро на Розписку -пояснив один з туранских воїнів, який був родом з Жамбилу

-Не вірю щоб народ Жамбилу так швидко став невдоволений. Я без сина жив кілька років, і ніхто-нічого не казав, всі мовчали -обурився я -Єдине що мене тішить, Татул, не такий як Орхан, він не образить мою дівчинку. Басура, напевно волосся на собі рвала, коли про Розписку почула, та й зараз напевно вне собі через переїзд Мансі

-Рано-пізно твоя донька все одно б вийшла заміж. Радій що їй дістався ровесник, а не дідусь! Моїй сестрі не пощастило, батько видав її за свого ровесника -мовив молодий туранский воїн

Важко зітхнувши, я все ж погодився зі словами хлопця. Мансі і Нілам пощастило з нареченими. Та й цій Гюнселі, доньці Халіда, теж пощастило, Татул, її ровесник

Вилаят. Кадер

Минуло кілька днів з Розписки Татула, Мансі і Гюнселі. В перші два дня для Басури були важкими. Ми не на жарт злякалися, що своїми пошуками доньки по палаці, вона зрушить собі психіку. На третій-четвертий день до Емірши почало доходити що її донька тепер заміжня дівчина. Басура рвалася в Жамбил, перевірити як її доця поживає, Анаханим заборонила. На жаль в Турані для матері заміжньої доньки життя важке. Матір повинна заживо поховати свою доньку. В Турані вважається, що після весілля, донька помирає для своїх батьків. Уявіть собі як важко матері, в якої єдина донька вийшла заміж? Матір немає права, ні дзвонити доньці, ні поїхати до неї в гості, теж саме не може зробити її донька. В день весілля вони стали чужими одна одній. Через кілька років теж саме буде з Нілам. Надіюсь ніщо не змусить Фейсала видати Нілам заміж, раніше ніж їй виповниться бодай 16. Як добре що Газінур, нас не дістає з весіллям, та й здається Сейд, давно давним забув про наше існування. Після розписки Мансі, Басура, і інші Емірші, почали хвилюватися за своїх доньок. Невідомо коли Маджид, повернеться. Тут правильніше запитати: “Чи залишиться бодай одна його донька всьому палаці”. Навіть Сона, в свої вісім років ризикує стати якщо не заміжньою, то хоча б засватаною. Рідко коли у жінок питають думку. Не завидую жінкам у подібних країнах, як Туран, а таких по світі чимало

Басура

З Розписки Мансі, минуло кілька днів, а я досі не можу прийти до себе. Досі вранці захожу в її покої, щоб першою привітати її з новим днем, і кожен ранок забувши про розписку доньки, захожу в її пусті покої. Валіде, пропонувала мені розібрати кімнату, тобто речі які Мансі не забрала з собою як придане, роздати між іншими Принцесами, чи взагалі віддати в БФ, та в мене рука не піднімається позбутись речей моєї старшої дівчинки. Знаю, гріх про це думати і мріяти, проте я все ж мрію щоб моя донька повернулася додому, щоб в неї не склалися стосунки з Татулом. Ніколи б не подумала що буду так сумувати за своєю старшою донькою. Здавалося все життя говорила собі “Доньки народженні для чоловіків. Прийде день коли мої доньки стануть заміжніми жінками, і забудуть про своїх батьків”. Я свято вірила, в те що доньки вийдуть заміж не раніше 18 років, забувши що я сама рано попала в гарем Маджида, і рано народила Мансі. Я також забула, що окрім Мансі, в мене є ще дві доньки, яким я перестала приділяти увагу після виїзду старшої. В перші дні вони з розумінням і з терпінням до мене ставились, та потім їх це почало ображати, і вони пожалілися Валіде на погану матір. Я на них за це не ображаюся, на їхньому місці теж саме зробила б