Глава 5 (V)

Минув рік. Палац. Спальня Атмаджи і Аміни

-Прошу вас, мені боляче -застогнала Аміна під мною

-Терпи, я зараз закінчу! -піднатужившись, все ж дійшов до піку, і пустив своє сімя в її лоно. Скажу відверто, тяжко збуждуватись, коли твоя дружина лежить як мертва

Дівчина швидко опустила свою нічну сорочку, вона досі соромиться оголювати своє тіло. Я досі скоростріл і це мене доводить до сказу. А ще дратує той факт, що Аміна досі не завагітніла! А ще, вона досі кожен раз після хелвету бігає в ванну кімнату. Навіщо? Щоб виплакатись, при мені вона боїться це робити, один раз зробила, отримала чималу порцію мого невдоволення

Аміна піднялася з ліжка -Куди зібралася!? -зупинив її

-В ванну, мені потрібно..

-Знаю що тобі потрібно -перервав їй мову -Виплакатись, скільки можна? Два роки одружені, а ти досі плачеш як в перший раз! Признавайся, ти там не плачеш, ти щось друге робиш?

-Про що ви, я не розумію?

-Два роки! Два роки те й роблю що сплю з тобою, а ти ні разу не завагітніла! Ти в ванні таблетки приймаєш, щоб не завагітніти? Признавайся по доброму!

Від почутого в дівчини округлились очі -Як ви могли таке про мене подумати? В мене навіть думок таких не було! Я б ніколи не посміла приймати щось проти зачаття! -її голос почав тремтіти. Він завжди тремтів коли вона починала мене боятись

Важко зітхнувши -Що мені ще думати? Два роки згвалтую тебе! Я в Мейхані так не насилував, як це роблю з тобою! Чому ти досі не завагітніла!? Чому сорочку не знімаєш!? Я дозволив тобі не знімати її, але ж не на два роки! Думаєш мене збуджує твоя сорочка? Збуджує те що ти лежиш як мертва? Лежиш каменем, і молиш Всевишнього “Нехай все скінчиться!”. Мені це не подобається! Я не був в захваті від нашого одруження, вибору в нас не було! -на одному подиху виговорився -Все, завтра йдемо до лікарів! Не дай Всевишній, я почую від нього, про те, що в тебе проблеми по жіночому, негайно розлучаюсь з тобою, нехай Емір, продає тебе в Мейхану, там з тобою ніхто церемонитись не буде, вони швидку навчать тебе розуму! Це я добрий, відношусь до тебе ніжно-лагідно, стараюсь не нашкодити, чекаю на взаємність, а ти ніц, як була лід, так і залишилася! Мені потрібна жінка, яка збуджує мене за секунду, а не нерухому колода!

Аміна слухала і винувато опустила голову -Мені дуже прикро що ви про мене такої думки. Я ні разу не дала вам придів засумніватись в мені. Бачить Всевишній, я дуже хочу народити вам дитину. Життям своїм присягаюся, я ніколи і нічого не приймала проти зачаття. Навіть думок таких не було. Щодо тіла, я.. Мені ніяково.. Розумом розумію: “Він мій чоловік, він повинен бачити моє тіло”, та коли я хочу це зробити, я ніяковію. Мені соромно перед вами роздягатися.. Прошу вас, не віддавайте мене в Мейхану! Благаю, вас! -Аміна схопила мене за ліву руку, міцно тримаючи обома руками приклала до своїй губ

Спершу я хотів вирвати, передумав -У Кайсара вже народився син. Він одружився на твоїй подружці в один день з нами. Я не здивуюся, якщо Джілан вдруге завагітніє! В чому різниця?

-В них шлюб з кохання, тому й дитина в них народилася. А ми.. Нас змусили..

Від цих слів я таки вирвав свою руку -Кохання? То виходить ти мене не любиш? Гадав, за два роки встигла покохати!

-А ви? -дорікнула тим же -Самі покохали мене? Від вас холодом віє, сильніше ніж взимку! Як ми проводимо ніч? Ви приходите з роботи, кажете “Роздягайся!”, швидко робите свою справу і відразу засинаєте! Я для вас лише річ!

Думав не втримаюсь, і стукну її чимось за ці слова, от тільки вона все вірно каже. Трохи змягшив тон -Ти хороша дівчина, хорошо дружина і господиня. Порядок в нашій спальні завжди підтримуєш, готуєш смачно. Як до дружини мені нема на що жалітися. Щодо почуттів, я не вірю в кохання. Кохання річ не вічна, сьогодні воно є, завтра немає. З роками пристрать перегорає, люди продовжують жити разом заради дітей, чи з привички. Щодо скорострільності.. Хотів як краще. Не хочу тебе довго мучити. Та й, мене Емір, часто завалює справати, вечером я ніг не відчуваю..

-Тоді навіщо це ви робите кожну ніч? Я ж не вимагаю це від вас! Один пропущений день нічого не змінить

-Ти це Еміру поясни! Він мене вже дістав своїм питання “Коли батьком станеш. Твоя дружина часом не завагітніла?” Я вже не знаю як відбрехатися! До твоєї праці, Емір немає претензій, єдине що його хвилює, це відсутність дітей в нас. Я тепер розумію, що відбувала Кадер, коли він від неї вимагав Принца! -Аміна співчутливо зітхнула -Якби не його “Ти повинен стати батьком”, взагалі б не згадував про тебе! Холостяком, мені краще жилося ніж одруженим! Не розумію, в чому радість? Ні дітей, ні пристрасті! Мене дивує, те що Емір, не завів мову про нову дружину! А він заведе, обов'язково заведе! і тоді тебе ніщо не врятує, ні я, ні Кадер, навіть Валіде буде безсильна!

Вислухавши -Чому ви про це мені тільки зараз розповідаєте? Чому раніше не розповідали. Я гадала, Емір, давно відстав від вас щодо наших дітей

-Що то дасть, якщо я буду кожен день тобі про це розповідати? Ти від цього завагітнієш?

-Тоді що нам робити?

-Що-що, як ніби ти не знаєш! Вагітніти і народжувати! Якщо не хочеш в Мейхану, вагітній! Ви жінки краще знаєте як це робиться: трави, настоянки, звернися до припалацових лікарів!

-Я вже до них зверталася, і не раз! -огризнулася Аміна -Я перепробувала все що вони давали. Нічого не допомагає! Як ніби прокляття якесь на нас лежить!

-Завтра поїдемо до лікаря, нехай скаже, яке прокляття на тобі лежить!

-Чому ви думаєте що проблема в мені? Чому саме в мені, а не в вас?

-Дурепо! -гаркнув -Дурниць не мели! Звідкіля в мене проблеми? Я здоровий чоловік, спортом займаюсь, нормально харчуюсь, не зважаючи на мій графік!

-У вас чоловіків жінки завжди винні -ображено пробурчала

-Поговори мені ще! Замість лікарні до Еміра за розлученням піду!

Насправді я не хотів думати про те що в мене можуть бути проблеми з зачаттям. Так, дітей в мене немає, хоч я по дівкам гуляв добряче