Глава 3 (III)

Рік згодом. Серхат. Далеке місто в Турані. Халід Токай Сардар. Я солдат, в далекому минулому вірний воїн нашого Великого Шейха Догукана Хакана. Був на війні, бачив смерть. Не хочу про це ні згадувати, ні говорити. Це моє темне минуле, минуле, за яке мене зараз деякі засуджують. Я не був зрадником, я серцем і душею відданий Турану. Мої вчинки на війні не всім подобалися. Байдуже, я робив те що від мене вимагали, як саме виконати завдання, лише я вирішую. Повернувшись з війни, я був Спадкоємцем Серхата, мав посісти крісло Еміра Серхата, та Догукан вирішив по своєму. Він посадив на це місце мого племінника, братового сина. Соплю зелену! З тих пір я живу в Серхаті, під керівниством свого племінника. Чи хороший він Емір? Начебто править непогано, піддані ним задоволені. Чи задоволений ним я? Ні! Я вважаю він не гідний бути Еміром Серхата! Він забрав те що мало бути моїм по праву! Чи хотів я повернути своє собі? Так, і не раз намагався, боровся. Згодом мені це набридло. Відкинувши війну з племінником, став відлюдником. Рідкий гість на торжествах, лише на похорони родичів приїжджаю. Я не довіряю нікому, ні рідним, ні чужим. Не вірю в кохання, своїх дружин, не кохаю. Можливо колись кохав, зараз не маю до них почуттів. Є дві речі які мені потрібні від жінок: Насолода в ліжку, Народження дітей. Кілька місяців тому, вірніше більше року тому, до мене в гості завітав Старійшина Династії Сардар. Він зробив мені несподівану пропозицію, досі не розумію чому він обрав мене на цю роль. “Пропоную вам стати Еміром Вилаяту!”. Таку пропозицю я отримав від Старійшини, я погодився. Еміром Серхата, я не зміг стати, раптом з Вилаятом пощастить? На мій подив, Шейх, прийняв мою кандидатуру. Кілька місяців я чекав на новину: “Іновірка Маджида народила доньку”, “Іновірка втратила дитину”. Самі ці слова мали б стати моїм першим кроком в Вилаят. Але.. Ні перше, ні друге мені не судилося почути. Замість цього я почув: “Іновірка народила трьох синів”. Ось так через невірну, я втратив те що повинен був получити з доброї волі Шейха. Чи намагався я нашкодити іновірці під час вагітності? Так, і не раз. Певно сам Всевишній її захищає, якщо їй вдалося вижити після отруєння. Зате мені вдалося позбутися новоспеченої Фаворитки Маджида. Поки іновірка виношувала дітей, Маджид, не гаяв час в очікуванні, знайшов їй заміну в ліжку. В мене тепер одна надія, на повторну помилку Маджида, через яку загинуть його Принци. Свого первістка Ількіна, Маджид, сам вбив, коли катав малого на коні. Лише Всевишній знає, чи повторить Маджид свою помилку вдруге? Шейх заборонив Маджиду відразу обрати свого Спадкоємця, лише після 16-ліття можна це зробити. До 16-ліття Принців, з ними що завгодно може статися. Мені ж залишається допомогти, чи очікувати на звістку “Принци Маджида померли”. А поки що, мій слуга Чалаїр, намагається підкупити людину в палаці Маджида, я повинен знати про Маджида та його сім'ю все! Слідкувати за кожним їх кроком!

-Чим втішиш мене, Чалаїр -попиваючи чай, запитав в слуги

-На жаль нічим, мій Господарю. Досі не зміг нікого підкупити в палаці Маджида. Чи то він добре платить своїм слугам, чи то вони настільки йому вірні, чи то настільки його бояться, через це їх не підкупити. Ніхто з тих людей, кому було запропоновані гроші не хочуть бути нашими очима та вухами

-Майже рік, я від тебе чую лише ці слова. Ти як той кіт, якому дають найсмачнішу ковбасу і молоко, користі з цього кота ніякої! Зовсім мишей не ловить! Ти якраз цей кіт! Марно трачу на тебе свої харчі і гроші! Знайду тобі заміну, молодого і кориснішого!

Слуга винувато опустив очі -Вибачайте мені, пане, я роблю все що можу. Тільки Вилаят не Серхат..

-Міста однакові! Що Вилаят, що глухомань Серхат, назви в них різні! -зло виплюнув я -Гаразд, якщо в палаці Маджида, люди такі непідкупні, значить ми туди свою людину відправимо!

-З цим теж можуть виникнути проблеми. Людей в слуги обирає Атмаджа, слуга Маджида, а він найвірніший зі всіх в палаці. Служниць для Емірш особисто обирає Валіде Анаханим, тітка Маджида, та Управителька гарему. Валіде аж ніяк не підкупиш, Маджид для неї як третій син, вона його виховувала після смерті рідної матері Маджида. Свого племінника вона ніколи не зрадить, навпаки, життя за нього віддасть

Про Анаханим Сардар я не раз чув. Сестра батька Маджида. Вдова, покійний чоловік був Намісником Еміра Догу, теж покійний на цей момент. На війні, в якій я теж був, втратила чоловіка і двох синів. Після смерті чоловіка і синів, ніхто з її рідних, і рідних її чоловіка не захотів приймати до себе Анаханим, лише Маджид прийняв її в свій палац

-Що ж, будемо діяти через того, хто люто ненавидить Маджида. Є в мого родича ті з ким він дружить?

Чалаїр трохи подумавши, кивнув -Здається, я знаю хто нам допоможе. Старша донька Маджида, Принцеса Мансі, заручена з сином Орхана Уруза, Татулом, нинішним Еміром Жамбилу

-Уруз? -здивувався я -Цікаво, Урузи кілька десятків літ не дружать з Сардарами, як вони могли заключити шлюб з сім'єю Маджида? і все через якусь бабу! Чому я про це не знаю?

-Про це, мій пане, говорили рік тому. Орхан Уруз шукав наречену для свого сина, Спадкоємця Татула. Великий Шейх засватав за хлопця найстаршу доньку Маджида, Мансі. Іновірка тоді боролася за дівчину, в неї звісно нічого не вийшло. Шейх відмовився скасовувати заручини, зате погодився відтермінувати дату весілля. Шейх звільним Орхана з Еміра Жамбила, за те що той викрав іновірку, хотів помститися їй

-Все ти знаєш! Свідком був, чи Орхан особисто розповів?

Чалаїр трохи здивувався -Про це весь Туран тоді говорив. Дивно чому ви про це не знаєте, пане -дійсно, чому я про це не знаю? Втім, я рідко цікавлюсь новинами поза Серхата -В мене в палаці Орхана були знайомі, від них я про це дізнався. Новий Емір, Татул, звільнив всіх слуг які були при його батькові. Якщо вірити словам моїх знайомих, Орхан досі біситься через ці заручини. Тому й продовжує пошуки нової нареченої, з іншого роду