30.

Андрій

Підписання договору, фотографії, обговорення як весь день суботи пролетіли повз мене. В моїй голові була лише одна думка – я скоро стану батьком.

Звісно мене тривожила відповідальність, чи я впораюсь з усім, чи зможу виховати дитину та всім забезпечити, але найбільше я переживав за Аню.

Як вона сприйняла цю новину і що відчуває. Моя маленька Нюта… Вона так подорослішала за останній час, стала дорослою дівчиною. Ну майже. Але чи готова стати матір’ю, взяти відповідальність за маленьке життя нашої спільної дитини?

Я впевнений, що в нас народиться маленька дівчинка, копія своєї мами. Така ж безпосередня розбійниця та татова радість. Будемо в двох отримувати на горіхи за розбиті коліна та замурзані лиця, а Аня буде грозити пальцем, хмурити брови та гладити кругленький животик з братиком. А ми з донькою будемо розповідати їм казки.

Лише постає запитання – чому вона не розказала мені про вагітність. Боїться, що я буду проти, не хотіла хвилювати під час відрядження чи вона не хоче дитину??

Останню думку відкинув відразу, згадавши фото. Не виглядають так щасливо, коли не хочуть дитину. Отже або не хоче турбувати під час роботи, або боїться моєї реакції…

А якщо врахувати, що совість та тактовність в коханої відсутні як факт біографії… Вона б мені обов’язково сказала, хоч би чим я не займався.

І як її переконати, що я не проти дітей? В цій сфері досвіду ще немає, тож краще з кимось порадитися. Але з ким? Настя, Соня чи краще мама? Дзвінок мами зробив вибір за мене.

- Привіт синку, - пролунав життєрадісно голос, - вітаю з підписанням договору, ми з татом тобою пишаємось. Сподіваюсь з цією роботою ти не забув, що скоро день народження твоєї мами, чекаємо в наступну суботу разом з дружиною на сімейні посиденьки.

- Дякую мам, - посмішка вилізла автоматично, звісно я пам’ятаю, не хвилюйся будемо.

- Ось і чудово, - відповіла одна з найдорожчих для мене жінок, - тоді давай прощатися, маю ще передзвонити батькам Ані.

- Мам, - невпевнено зупиняю, поки вона не вибила, - мені треба твоя порада…

- Щось сталось? – Різко розхвилювався телефон.

- Ні-ні, все добре, дружина шефа завагітніла і ось він думає як їй показати, що він щасливий від цього та готовий стати батьком.

- А чому він прямо про це не скаже? – Пролунало здивовано.

- Бо офіційно він не знає ще, випадково дізнався і думає, що дружина боїться йому сказати.

- А чому боїться сказати? – Підозріло запитала мама.

- Ну звідки ж я знаю, - фиркаю у відповідь. Я про свою не знаю, а тут про іншу питають, - можливо думає, що вони ще молоді для дітей.

- Аня вагітна? – Пролунав неочікуваний викрик. Якккк? Просто як?!

- З чого ти це взяла? – Головне не спалитися.

- Я скоро стану бабусею, - шоковано протягнули у відповідь, а потім хитро додали, - сонце, можеш не брехати про шефа, я знаю, що в нього вже є діти і ця історія зовсім йому не підходить.

- Мені є сенс переконувати тебе в протилежному?

- Абсолютно ніякого шансу, - задоволено заявила мама, - спалився по всіх фронтах. А з приводу твого запитання… Скажи, що задумувався над дітьми якщо хочеш грати в необізнаність. Але краще відразу заяви – я знаю, що ти вагітна і я щасливий, ось тобі кохана квіти, а це нашому майбутньому малюку… іграшки наприклад. Щось масштабне не купляй, якщо Ані не сподобається приб’є, вагітні жінки вони такі.

- А не можна обійтися лише квітами?

- Все в твоїх руках, - нетерпляче відповіла та додала, - синку, ти вже там іди працюй, а в мене ще купа роботи. – З цими словами вона й вибила дзвінок. Сподіваюсь я швидше потраплю додому, ніж інформація про мій довгий язик дійде до Ані.

Подорож додому я теж запам’ятав смутно, лише порадів що квитки на літак були і шо ми вилетіли вчасно. Голова знову була забита думками, мама одночасно спростила і ускладнила завдання. Як показати коханій, що я буду радий цій дитині?   

Під шум думок я занурився в царство Морфея. Мені рідко сняться сни, але цього разу під впливом останніх події фантазії підсвідомості накрили і мене.

Я, Аня та наша донька гуляли в парку, сміялися та їли солодку вату. День був насиченим емоціями та враженнями, тому я не втомлюючись фотографував своїх дівчат. Донька щасливо бігала від атракціону до атракціону, а ми тримаючись за руки стежили за її польотами. А потім почався землетрус.

А ні, це ми просто попали в зону турбулентності і довелось прокинутися, щоб пристебнутися.

Сон відклався приємним спогадом в душі. Постійно буду фотографувати наше сімейне щастя, а колись подарую доньці гарний фотоальбом.

Точно! Я придумав як порадувати кохану і заявити про свою радість. Зробимо фотосесію як ніби ми тільки дізналися про вагітність. І нам пам’ять, і дітям буде цікаво подивитися, і Ані доведу свої серйозні наміри. Трьох зайців одним постілом.

Ідея мені настільки сподобалось, що просто в таксі я замовив фотосесію, одразу оплатив та вирішив по дорозі ще й забрати сертифікат на зйомку.