28.

Аня

- Мама, я не вагітна! В котрий раз тобі повторити, щоб ти почула? Андрій переплутав. Ну прислав він мою фотографію з тестом позитивним, це нічого не означає! Не треба скупляти половину дитячого магазину на пару з Світланою Анатоліївною, нам це не потрібно ще.

Ох ці вперті жінки, тільки й чують те, що хочуть. А враховуючи їхню мрію про внуків, поки я не народжу їм кілька карапузів точно не відстануть.

- Ви вже скупили? Занесіть назад поки не пізно! Що означає не занесете? Ніяких внуків найближчих кілька років! Все, розмова закінчена.

День суботи обіцяв бути цікавим та насиченим. Приїхала Настя і ми вирішили жіночим царством, звісно з Тимурчиком, піти в аквапарк.

Речі були вже зібрані, купальники знайдені, а гарний настрій надіто. Але тут пролунав дзвінок від мами. Так і знала, що не потрібно було брати телефон, поберегла б свої нерви. А так довелось пів години поспіль доводити мамі, що я не вагітна.

Ми вже й дістатися аквапарку, дівчата пішли кататися на гірках, а я все ще доводила, що це помилка і відправлені Андрієм фото це фейк. Як він тільки їх знайшов?

Ще й до того ж всього я не змогла додзвонитися до коханого, він терміново вилетів до своєї вагітної дружини. Як зараз йому все пояснювати навіть не уявляю…

Чим я думала? А все почалось з того злощасного теста на вагітність…

Три дні до того, середа ранок

- А тут не має з’явитися друга полоска? – З сумнівом пробурмотіла я, оглядаючи два тести, що показували кожен лише по одній.

- Має, - підтвердила Софа, - але її немає, отже…

- Ти не вагітна? – Викрикнув Настіним голосом телефон, що ми аж підскочили.

- Або термін маленький і не показує ще… - Висловила альтернативу Софі.

Хм. Зрозуміло, що нічого не зрозуміло. Ніби й зробила тест, а ясніше не стало. Не вагітна, але може й вагітна…

- Треба йти до лікаря, - постановила Настя, - щоб розставити всі точки над к. І не треба казати, що їх там немає, я художник – я так бачу. Маю ж я знати чи збирати гроші на хрестини. 

- Не хочууууу, - пронила, - я не готова, не вагітна то добре, якщо вагітна, то скоро дізнаємось. Навіщо бігти попереду потяга?

- Соня, - роздався голос з телефону, - ти думаєш про те, що і я?

- Якщо ти думаєш, що варто її запхати силою до лікаря, то так.

- Пффф, - фиркнула я, - нічого не знаю, моя хата з краю. Буду пручатися і нічого у вас не вийде.

- Неа, - хитро відповіла Настя, - я думаю саме час порадувати кандидата в татусі, чому це він ще не знає про гіпотетично можливий цікавий стан своєї дружини? Треба терміново виправляти.

- Злі ви, - вирвалось в мене зітхання, - піду я від вас, запишусь до гінеколога, - після цих слів дівчата радісно засміялися, але не надовго, - десь так на наступний місяць.

- Де тут в мене номер Андрія… - Промурчала Соня і взялась за телефон.

- Ой все, завтра піду, сьогодні багато роботи, - скорчила жалісливу моську я, правда не повірили і лише питально підняли брови, - та піду я, піду, обіцяю. Ну добре, клянусь улюбленим скальпелем.

Варто казати, що я така вся безсовісна не пішла до лікаря? Ось такий парадокс, я майбутній лікар, але я ненавиджу потрапляти до колег на прийом.

- Тільки не бий мене, - втомлено закрила двері в квартиру та підняла руки вгору, - але в мене не було часу.

- Ага, - пролунав голос з кухні, - я тобі навіть вірю, десь в глибині душі, як знайду де, то обов’язково скажу.

- Алло, Насть, вона не ходила, дзвони Андрію, - через кілька хвилин донеслось до мене. От ж кози і шантажистки прокляті.

- Тоді я на вас ображусь та не буду говорити. Довго! – Не витримала я. І так настрій поганий.

- В тебе залишився день, якщо завтра не йдеш, сама винна, не допоможуть навіть святі їжачки.

- Ну і добре, - буркнула під ніс і пішла у виділену мені кімнату. Чи точніше виділений мені диван?

Софія зняла світлу та простору двокімнатну квартиру. В одній спала вона з сином, а вітальню мені люб’язно дали в оренду. Хоча це не заважало Тимурові постійно гратися в ній та розкидати іграшки по всіх горизонтальних поверхнях.

Ні пером описати, ні словом передати, як важко мені було втримати нецензурну лексику коли я наступила на конструктор. Але я чемно стояла, відкривала та закривала рота під насмішливим поглядом подруги.

Вночі я зробила спробу підступно видалити номер Андрія з телефонної книги Софії та жити спокійно. Але мені завадило дві з половиною речі. По-перше там стояв пароль, який я не змогла вгадати. По-друге хоч і занадто пізно, але я згадала, що не так і важко знайти коханого в соціальних мережах або попросити номер в когось іншого, хоч Настя і зайнята, а мама завжди рада допомогти.

І ще половинка від причини… Мене сфотографував Софин телефон! Ця ідіотська програма, що фотографує тих хто не вводить правильно пароль з першого разу! Можна вже ховатися під ліжко і діставати білий прапор. Якщо пощастить вона навіть не буде мене ним бити.