Андрій
- Після того, як отримаю візу розлучимося, якщо ти захочеш, - кажу я та хитро посміхаюся. Але бачу, що Аня вже не налаштована на жарти.
Так і є, вона каже, що трохи втомилася від сьогоднішніх подій та просить подумати. Звісно я все розумію та прощаюся з нею. А сам йду по каву, хочеться випити, але мені завтра за кермо.
Не так я уявляв нашу розмову і навіть не міг подумати, що так закінчаться невинні жарти. І що мене вкусило, що потягнув її в РАЦС? Ще й той поцілунок. Сам не знаю чому не поцілував її просто в щоку. Але той її рожевий блиск так і манив його спробувати.
Сподіваюсь я не налякав подругу, мені дуже потрібна ця віза. І кого ще можна попросити я не знаю. Вона єдина хто не хоче за мене заміж. А ті всі, як Аня їх лагідно називає "зміючки", з офісу тільки й раді будуть сісти на чиюсь забезпечену голову і ніжки звісити. Хоча аби звуків не пускали.
На ходу здригнувся від своїх думок. Кожен вплив поганий, особливо сірооких шатенок з ім'ям Аня. За стільки років нашого знайомства вона поселила в моїй душі сарказм, іронію і приправила пофігізмом.
Поки згадував наше дитинство дістався кав'ярні. Швиденько замовив і навіть швидко отримав разом з фліртуючим поглядом офіціантки. Ага, знаю я ваші погляди. Якби не дорогий годинник та телефон останньої моделі не факт, щоб взагалі замітила. Тому тільки фиркаю собі під ніс та повертаюся думками до Ані. Мене все ж хвилює чи вона погодиться. Було б ідеально якби так, це б вирішило купу проблем. І якщо говорити відверто, мені подобається її характер та імпонує її щирість. Але її відношення до стосунків вбиває всі можливі варіанти. Буду сподіватися на краще. А тепер потрібно згадати, що в мене ще купа роботи й присвятити час їй. Зараз все залежить від вибору Ані.
Повернувшись додому сфокусувався на вичитуванні нових договорів..Всі лишні думки моментально вилетіли з голови, все ж робота юриста потребує концентрації.
І лише через кілька годин, втомлено потираючи очі, згадав про Аню. Хоча скоріше вона сама мені згадалась одним повідомленням.
"Я згодна". Цих слів було достатньо, щоб з моїх плечей звалилася гора. Дістав із таємного ящика сигарету та задимів, зараз мені це необхідно. Головне, щоб Аня не дізналася, бо запхає по саме Не хочу.
Всміхнувся повідомленню в телефоні, її фрази вириваються з мене у всіх зручних випадках. Але чому вона вирішила погодитися залишається для мене загадкою. Тому відповідь починаю з питання.
"???"
Але відповідь довго не приходить, починаю навіть трохи переживати.
"Закохалася по самі помідорки, хочу заміж та народити тобі купу дітей. Віриш?)"
- Ага, три рази,- посміхаюсь я.
"Кому ти чешеш? Ще скажи, що давно мріяла про сім'ю"
"Звичайно)))" приходить відповідь і одразу ж ще одне повідомлення.
"Ну добре-добре, ти мене розкусив, хочу сісти на шию та звісити ніжки, скільки вже можна самій заробляти. От закохаю тебе в себе і бути жити як сир в маслі" - так і уявив як вона в екстазі закатує очі, один з її фірмових жестів.
"Може кататися як сир в маслі?"
"Сир нехай катається, а я буду жити. І взагалі не переводь тему. Вінок, кандали й роба?"
Фиркаю від її асоціацій.
"Букет і каблучки я куплю, а плаття сама вибирай. І взагалі наречений його бачити не повинен до весілля.)"
"Ок, тільки попереджаю зразу, шлейфом витирати підлогу не буду. А і ще, наглядач буде? "
"Фотографа я найму. потрібно буде все ж трохи попозувати для кадрів. "
"Ммм, оці всі поцілуночки, обнімашки, цьомчики? Скажи, будь ласка, що їх не буде. Ненавиджу цей флафф." - так і бачу як вона кривить своє личко.
"Хм, плітка, наручники, кляп?)" - наші перепалки можуть тривати вічність.
"Кулак, ніс, травмпункт?)" - о, її улюблене сполучення слів, маленька хуліганка.
"Я вічно нию, що через тебе не зробив візу і ще й ходжу з побитим носом?" - пропоную альтернативний варіант.
"Шрами прикрашають чоловіків"
"Тоді я знаю чим тебе зацікавити...)"
Чекаємо кілька секунд...
"Ну і???"
"В мене є один такий шрам.... Але я тобі покажу його після весілля. Бо благородним дівчатам до весілля..."
"Не можна дивитися на шрами? Ти серйозно це зараз сказав майбутньому лікарю?!?" - через кількість помилок розумію, що трохи її розізлив. Хе-хе.
"Не можна дивитися на місця, які не показують нікому) "
А що, шрам на п'ятці я нікому не показував)
"Ой все. Я тебе занадто добре знаю. Або апендицит або щось схоже."
І вона мене теж добре знає.
"А на якому місці ти б хотіла побачити в мене шрам? А може ще й полапати?" - трошки провокую я.
"Бажано на голові. Щоб я впевнилась, що то ти сам винен, а не мати-природа розуму не додала. І по справі, чи треба свідки злочину?"
"Я думаю, що ні. Шлюб зареєструють і так, а лишні вуха, лишні балачки..."
"Це потрібно було казати до того як ти провів показове освідчення в коханні на очах глядачів. Зайди на портал новин, побачиш багато цікавого. А я поки в душ"
Хм, не вже хтось розповів про мій милий жарт? Заходжу в браузер, необхідний сайт.... І наша з Анютою фотографія на першій сторінці з милою статтею. О, то це ще й не все. Знизу фото як ми виходимо з РАЦСу...
Нецензурні слова вилітають самі по собі. Ідіот. Пожартувати він захотів. Тепер доведеться вигрібати. Добре, що ще сім'я не побачила, можливо вийде.... А ні, не вийде.
На екрані телефону засвітилася фотографія меншої сестри. А ця коза мені не дзвонить без поважної причини.
- Хей бразер. Як ти вламав Аньку? Ти її мучив, катував, вона жива? - налітає на мене з першої секунди моя бестія. - Нам скидатися на квіточки чи все ж вижила? А, я знаю, вона тобі програла в карти! Ех, казала я, вчись махлювати. Чи ви просто переспали напідпитку, а вона тепер вагітна і ви маєте одружитися? - не затикається цей словесний фонтан, звідки тільки такі фантазії.