Батько і син

Вейга сидів у себе в кабінеті і уважно вивчав розгорнуту на столі величезну карту міста. Його сірий берет покривав акуратну стрижку, а зморшки на обличчі ховала доглянута чорна борода. Форма бійців загону Вейги відрізнялася від інших бійців Нескорених. Маючи сірий, камуфляжний колір, вона більше нагадувала форму найманців, ніж форму рядового бійця. Сам загін налічував близько трьохсот бійців, не рахуючи ще сорока бійців його сина — Маркоса. Бійці були переважно іспанцями, яких Вейга вербував і відбирав особисто. Це був єдиний елітний загін Нескорених, який не провалив жодного завдання.

Під час вивчення карти в двері постукали і, не дочекавшись запрошення, одразу увійшли. Це був Маркос. Молодий, темпераментний іспанець, вихований з самого дитинства Нескореними. З двох років він був поруч із батьком; після смерті матері від лихоманки, Маркос ріс під наглядом охоронців септи та Вейги. Хлопець був відважним і трохи безрозсудним молодим бійцем. По мірі дорослішання, він хотів більше впливу на прийняття рішень, і суперечки з батьком траплялися все частіше. Ось і зараз він увірвався в кімнату і, наближаючись до Вейги, почав кричати:

— Стратити Карлоса!? — Якого диявола!? — Він один із найкращих бійців мого загону! — Ти не посмієш! — Це мій загін, і рішення в ньому буду приймати я!

— Так приймай. — Тобі ніхто не заважає, — стримано відповів Вейга.

— Мені заважаєш ти! — Як мене буде поважати мій загін, якщо ти наліво й направо страчуєш моїх бійців!? — А їх командир робить вигляд, що все нормально!

— Щоб твій загін тебе поважав, ти і проведеш суд. — Командир має бути справедливим і мати тверду руку, а не йти на повідку  у своїх солдатів і потакати їм у всьому. — Карлос скоїв злочин. — Твій «найкращий» боєць напився і майже до смерті забив мого бійця, який мав йти в розвідку. — Таке не має бути безнаказним.

— Моіх бійців і так занадто мало, а ти пропонуєш мені ще й страчувати їх? — спалахнув Маркос, але одразу трохи пом'якшив голос.

— Цього достатньо. Завтра візьми всіх своїх бійців і вирушайте на основну базу. Рейган і Харріс не виходять на зв'язок. — Дізнайся, що сталося, розвідай околиці і повертайся назад, — відповів Вейга.

— Я хочу більше бійців; тридцять дев'ять чоловік не зможе довго вести бій, особливо проти тварюків.

— Гарний командир може обійтися і десятьма солдатами. — Ти не можеш впоратися з сорока людьми і просиш у мене ще. — Провалюй і скажи спасибі, що я не влаштував тобі публічну вичитку за те, що ти вриваєшся без дозволу до свого командира. — Ввечері шикування, і я чекаю від тебе твердої руки.

Маркос зі злістю, але в той же час і безсиллям в очах дивився на батька. Врешті-решт він крізь зуби процідив:

— Дозвольте йти, командире?

— Іди, Маркос, — відповів Вейга.

Увечері, після вечері, загони Вейги та його сина вишикувались у шеренги. Перед ними стояли сам командир і Маркос. На колінах перед шеренгою стояв Карлос.

— Ми — Нескорені, шануємо кодекс і живемо за правилами, які гарантують нам безпеку і роблять нас братами по зброї, — почав монолог Маркос. — Порушення кодексу робить нас уразливими перед зовнішнім ворогом і один перед одним. — Вчора Карлос Зубатий грубо порушив кодекс, напавши на одного зі своїх братів. — Такі злочини караються смертю. — Я хочу, щоб кожен з вас зробив висновки і пам'ятав: ви — єдине ціле. — Карлос, у тебе є право сказати останнє слово, — звернувся Маркос до солдата.

— Ти шмат лайна, Маркос! Я виріс з тобою, ділив з тобою їжу і захищав твою спину. — А ти, за наказом татуся, влаштовуєш показову страту? — Що ж, валяй, покажи всім, який ти грізний командир! — з сарказмом промовив Карлос. Він підняв голову і втупився в шеренгу. Маркос дістав пістолет, приставив його до голови Карлоса, на мить замислився, але все ж вистрілив. Безжиттєве тіло Карлоса впало на підлогу. Сховавши пістолет, Маркос майже шепотом промовив:

— Нехай твоя душа знайде спокій, Карлос.

Він розвернувся і, не дивлячись на батька, пішов у свої покої. Вейга подивився на шеренгу і сказав:

— Всім розійтись, заберіть тіло і готуйтеся до сну. — Загін Маркоса завтра вирушає на базу, екіпірування та необхідну зброю отримаєте завтра перед виходом. — Усі інструкції отримаєте від свого командира.