Був дощовий день, я їхала з навчання, все було так спокійно, грала легка мелодія для спокою. Телефон почав дзвонити неочікувано, звичайно як досвідчений водій, мені не хотілось відповідати на дзвінок, але це дзвонила мама, машин поруч не було, тому вирішила відповісти. Телефон впав з рук і я похапцем почала його ловити, тому і не помітила коли на дорогу вийшов хлопець, аби закінчити життя самогубством, коли збагнула, що там стоять, я повернула кермо. Від сильного дощу не помітила прірву й людей які йшли по узбіччі. П’ятеро смертей, не винних підлітків загинуло через одну помилку.
Коли почала повертатись до тями сили почали покидати мене і я перетворилась лише на попіл......
Коли пройшли роки, мені подарували ще одне життя, сподіваюсь тепер цього більше не повториться.
#7247 в Любовні романи
#1743 в Короткий любовний роман
#284 в Любовна фантастика
Відредаговано: 15.06.2023