Хто я?

1.5

Моє волосся розвивав вітер, він одразу мене помітив.
- Ти чому прийшла?.
- Я хотіла поговорити?. - він неохоче повернув голову.
- Про що?.
- Ти знаєш мене?.
- Звідки?.
- Ну можливо бачив?.
- Ні. - Так сердито і голосно.
За спиною було чути писк, він так дратував, це були його однокласники, вони думали він говорить сам з собою.
- З ким говориш?, нехай вийде!.
- Ти сліпий?, перед тобою стоїть.
- Ти думаєш ми такі дурні, як ти?.
- Що?
Тоді щосили вони почали лупцювати його. В моїй голові були різні емоції, навіть ті які я не знала ніколи, тому почала кричати. Крик Ангела їх налякав, закривши вуха вони спустились з даху. Коли стало тихо я підійшла до нього, проте він відштовхнув мене, не розрахувавши сили впав у прірву, а все через мене, через те що я вмішалась. Мої крила злегка обійняла його, я прекрасно розуміла, що буде зі мною після цього. В очах почало темніти і я все згадала, через хлопчиська тут опинилась. Саме він винен в моїй смерті.

Луран

Подобається

#7251 в Любовні романи
#1743 в Короткий любовний роман
#284 в Любовна фантастика

У тексті є: життя після смерті, ангели та душі

Відредаговано: 15.06.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись