25

Якимось дивом вони обоє потрапили додому , першим був невідомо хто . Більш того , що Рей , так як на ньому спав Лорд і поруч Ліса .

Рей

Моя голова , дому так боляче ?! Важко , дуже важко. На мені слон лежить чи що ? М'яке , фу , язик , мене облизує великий пес ! Де він взявся , сонечко моє спить , пора прокидатися , а то мало що , може хтось в дім проникнув і це їх пес . Тибетський мастиф гарний , цюцик а вже як я розміром.

- Хороший песик , можеш встати ? — пес послухався і сів біля ліжка . – то ти в нас дресирований , добре . Ліса , вставай .

- Що таке ?

- Ранок .

- І що ?

- У нас пес у кімнаті .

- Пес ? А то Зоя подарувала , як його , Лорд . Як у нашій грі , Лорд , такий біг бос , сарказм маленька порода , а так названа , ха-ха.

- Ти знаєш , що це за порода ?

- Ну не чіхуахуа , а що ? Вівчарка .

- Роздивися краще .

Вона піднялася на лігті і вдивилася у морду пса . Потім подумала і глянула на хлопця .

- Тибетський мастиф . Це величезний пес . Я замовлю вольєр . Лорд ходімо твоя мама ще сонна , а тебе треба годувати.

- Я взагалі-то все чую . Ну і ідуть , а я полежу .

Рей .

Щож пес є , дружина буде , дім великий , діти будуть , а з ними дерево посаджу . Не життя , а казка . Треба обручку витягнути з кишені . Твою мать … чорт , чорт , чорт . Її немає , коробочки немає ! Треба до Марка може у нього , тільки пігулку вип'ю і душ прийму .

- А ти куди так спішиш ?

- Терміново треба їхати , я постараюся швидко повернутися .

- Добре , в обід вольєр установлять купи корму і миску і поїлку.

- Обов'язково . А тобі щось треба ?

- Мені ? Можна морозиво , вибір за тобою .

Він сів і погнався у дорозі набрав друга , який прокинувся від дзвінка .

- Ти чого так рано ?

- У мене проблема , їду до тебе. Скоро буду !

Він відкрив двері квартири і той зайшов .

- Швидко перевір свої кармани , обручка звикла .

- Порожньо . Точно , ми вчора у ломбарді були .

- В якому пам'ятаєш ?

- Той , що біля парку .

- Поїхали. Бігом.

Марк швидко зібрався і вони погналися , Зоя спала дуже міцно тому нічого не чула.

Вони їхали так швидко , як тільки дозволяють правила . Припаркувавшись вони забігли у приміщення і почали допитувати продавця . Він пояснив їм , що вони були і купили у нього електросамокат , а потім повернули. Обручки він вжитті не бачив.

- Де вона може бути?!

- А купити іншу не варіант ?

- Ні . Просто , на замовлення робив з нашими ініціалами . Я дзвонив , до завтра не зроблять .

- Може десь у парку випала .

- Ага у фонтан. Фонтан , побігли.

Вони побігли у парк їх пропустила охорона і вони почали іти тобі дорогою , що вчора . Потім полізли у фонтан , нічого не знайшовши вилізли .

- Привіт , хлопці , а ви чого мокрі ?

- Привіт , Сергій , а в тебе ж тут камери стоять можемо ми глянути відео за вчора ?

- Марк , можна звісно . А що ви щось зробили ?

- Та ні , Рей загубив коробку з обручкою .

- Тоді зараз знайдемо її .

Вони пішли за Сергієм , якому і належав парк . Парк був дуже гарним і романтичним , у ньому часто хлопці освітчувалися дівчатам ( була така послуга , все гарно прикрашали , музиканти і ТД.) можна спокійно посидіти ,окремі місця для велосипедистів , роликів , скейтів , самакатів . Прохід був доволі доступний . В приміщенні охорони вони дивилися відео за вчорашній день , але небуло видно , щоб щось упало або хтось підняв щось подібне .

- Сергій Павлович , можна ?

- Толя щось термінове?

- Так , я робив вранці обхід і знайшов коробку з обручкою нам би власника знайти .

- А ось і власник — він сказав на Рея .

- Боже , Анатолій я вам дуже вдячний . Якщо щось треба звертайтеся ось моя візитка.

- Та це моя робота.

- Сірий дякую , виручив , а то я вже думав що доведеться весілля перенести , щоб цей бовдув нову обручку отримав .

- Буває , що поробиш . Тоді завтра побачимося.

- Да , до завтра .

Вони вийшли і поїхали до Кюста. По дорозі посміялися з цієї ситуації . Рей зайшов у магазин і купив все , що потрібно .

- Сім'янин , що скажеш .

- Так , знаєш як приємно коли дома зустрічають .

- Звісно знаю . А корм тобі для собак навіщо , Ліса побачила твою вовчу сторону та перевела на дієту ?

- Та ні , то твоя , подарувала нам маленького песика .

- Да ?! А що за пес ?

- Тибетський мастиф , Лорд.

- Маленький , звісно песик. Тепер до тебе і ходити страшно буде , як застрибне на мене твій песик з радості , то я впаду зніг , а не дай бог голову розіб'ю ?

- Знав би , що ти так собак боїшся , давно завів . Може ти б у мене менше залишався.

- Е ні друже , ти від мене так легко не позбудешся . Я нічого не боюся .

- Жаль. Твоя зупинка , прошу покинути транспорт .

- Та йди ти. Щасливо .

- І тобі .

***

- Кохана я дома .

- Вечір. А говорив я пошвидше постараюся .

- Ну так вийшло . Де Лорд я їжу приніс.

- На кухні. Я вечерю приготувала .

- Тоді я зрадістю повечеряю. Тримай морозиво .

- Дякую . Боже вже завтра їх весілля.

- Не віриться , так швидко.

- А точно , Зої дозволила і песика взяти. Сказала фотки круті вийдуть.

- Тоді візьмемо. Йому теж костюмчик треба?

- Про це я потурбувалася .