Двері відкрилися а там …
- Місіс Стенс ви тут ?
- Живу на 24 поверсі .
- Я сьогодні переїхав , зараз іду за останньою валізою . А яка квартира ?
- 135 .
- Я над вами , у мене 25 поверх і 136 квартира .
- Вітаємо з новосіллям .
- Дякую .
Ми зайшли , а він вийшов . Я чекала коли Зої прорве .
- Це він ?! Рей ! Рей ! Вулф ,сам Вулф ,твій бос ! Боже ви в одному домі , він вище на один поверх , це неймовірно , Доля ! Я знала що це пристижний район , але він просто неймовірний !
- Район чи бос ?
- Обоє . Сьогодні ми добряче відсвяткуємо , на роботу нам обом тому пити будемо газовані напої .
- Ти все плануєш надто швидко ,притримай коней .
- Я просто вражена от і все .
- Наш поверх , ходімо .
Ми вийшли у довгий коридор , оброблений плиткою і красивими у мінімалістичному стилі лампами . Мої двері відкрилися і появилися образи коридору . Сучасний стиль інтер'єру , геометрія ,вдало підібрані кольори , нічого зайвого . Квартира простора і навіть дуже , уся у сіро-білих кольорах , із деякими золотими , чорними і червоними деталями . Висіло пару картин на просторій стіні вітальні . Подруга уже встигла все підготувати і ми поспішили переодягтися .
- Романтику !
- Комедію !
- Романтику !
- Комедію ! Бойовик , давай !
- Тоді , романтична комедія .
- Знову ?
- Я маю багато фільмів на прикметі .
- В тебе в голові відеоплеєр чи що ?
- Просто гарна пам'ять на назви .
- Не думаю що все так просто .
- Зізнаюся , в мене дома пару книг з назвами , я ще багато туди запишу .
- Так і говори що створила колекцію енциклопедій .
- Навіщо тобі той бойовик ?
Вона уже увімкнула короткометражний фільм і насолоджувалася смаколиками .
- Гарний жанр , як на мене .
- Що ж , з твоїх слів я зрозуміла що у твого боса так собі характер , тому з завтрашнього дня у тебе буде бойовик з спецефектами наяву + він твій сусід .
- Дивно що він от так переїхав .
- До роботи не так і далеко .
- Не думаю що він через це переймається.
- Яка різниця , ти нічого не зміниш . Хоча …
- Не тігни .
- Якби він був з низу могла б його затопити , і на пару місяців його б не стало .
- А ще прийшлося б робити ремонт і ходити у суд .
- Ти настільки впевнена що він такий злий ?
- Так ,завтра переконаюся .
- Тихо , самий найкращий момент.
Вона завжди так , як тільки цікавий момент серіалу дихати навіть не можна інакше можна пропустити щось . Через півгодини ми сиділи і думали чим зайнятися , Зоя встала і взяла Bluetooth колонку , дуже потужну , на щастя тут гарна шумо-ізоляція , і сусіди не подадуть скаргу .
- Чому не грає ?
- Попробуй добавити звуку .
- Невиходить .
Ми почали натискати всі можливі комбінації , змінювати пісні і збільшувати звук . Хтось позвонив у двері , я поспішила відкрити і чуть не оглохла . Зоя яка за мною наблюдала виключила музику , схоже вона підключилась до сусідської , але до кого саме ?
- Кхе-кхе ..
За дверей появився Вовк .
- Тобто це ви , я надіявся що помилився .
- Вибачте нас , такого раніше не було .
- Повірю на слово , що ж я піду , приємного вечора… доречі візьміть колонку , потім повернете , боюсь що ваша зламалася , а повертатися через пару хвилин не дуже хочеться .
Він пішов , я забрала колонку що так і стояла на землі і закрила двері . Вона швидко заховалася з моїх очей .
- В тебе або щаслива рука дитиктива , або дуже нещаслива простої людини .
Вона поспішила підключити музику , на цей раз успішно .
- Чого ти , він же тебе не з'їв ?
- Ще чого не хватало. Завтра точно зробить зауваження .
- Не думаю , він спокійно віддав свою колонку , навіть не лаявся .
- Але надіявся що то не ми . Значить вірив що я не з таки х людей що влаштовують вечірки коли влаштовуються на роботу.
- Нову роботу знайдеш якщо що , не вийде повернешся додому , станеш директором фірми житимеш у золоті .
- Ніколи в житті я сама чудово реалізуюся , щоб я та полізла у бренд та оті дизайнерські речі ?!
- Чому я люблю ваш одяг він якісних , сама теж купуєш .
- Так він якісний, компанія успішна , відома , але я не люблю усе це , не моє озеро .
- Та досить тобі , колись помирися і все чудово буде . Може відкриєш свою фірму ?
- Не хочу .
- Чому ? Було б круто . Юридичні і IT послуги.
- Знаєш можливо колись , але зараз я просив людина і живу простим життям .
- Явно нескромним .
- Не придирайся .
Ми ще трохи поговорили і пішли спати , все ж таки на роботу . Моє чудове ліжечко , м'які подушки так і просили залишитися на пару днів , але ні я пішла працювати та це завтра .
А як саме Рей переїхав і чому так раптово … Після того як вона вийшла він пішов усвій кабінет і дивився у вікно проводжаючи поглядом .
- Марк, збери мені валізи .
Марк аж підстрибнув з дивану , від несподіванки .
- Невже я відпочину і нарешті тут буде тепло , та що там тепло – Жарко .
- Ні , я хочу переїхати .
Марк знову зручно влаштувався на дивані , точніше ліг . Рей кинув на нього якусь папку і той сів читати .
- Що це ?
- Резюме моєї секретарки .
- Ну і навіщо ?
- Бачиш адресу , там купи квартиру .
- Закохався ?
- Наче , але не думаю що справді просто сподобалася , дотогож знайоме прізвище .
- Бренд одягу який ти носиш , точніше один з них Stens .
- Точно , але навіщо тоді їй працювати у Wolf-IT ?
- Я спробую дізнатися , можливо збіг , дай пару хвилин .
Він вийшов і почав телефонувати по знайомих . Марк повернувся і знову зручно сів .
- Так це вона донька власника фірми , здається вони посварилися , начебто вона не цікавилася компанією .
- І за це дякую .
- То ти впевнений що хочеш переїхати ?
- Так , це ближче чим мій дім , район найкращий . Доречі будеш їхати захвати шланг і пару горщиків квітів на балкон .
#8417 в Любовні романи
#2031 в Короткий любовний роман
власний герой і горда героїня, від байдужості до кохання, від кохання не втечеш
Відредаговано: 09.03.2023