Глава 5

За мить пролунав оглушливий вибух. На щастя, він не становив загрози для життя. В приміщенні здійнялася хвиля панічних вересків, а екзаменатори схопилися на ноги. Вибухнувши, зарядний артефакт частково перетворився на попіл, який розкидало по аудиторії чорними хмарами, на столі іскрили рештки розплавленої коробки. Хоч представники комісії не постраждали, але їхній одяг вкрився чорним пилом, який також красувався й на залисині ректора. Найбільше дісталося Брікслі. Її обличчя стало чорним від сажі, як і кучері, що стирчали в різні боки, мов голки в дикобраза. Форма академії, яка була на дівчині, вже не підлягала відновленню, на синьому піджаку зяяли пропалені дірки, спереду відірвало клапоть спідниці, заразом постраждав і маг-фон Люсінди, оскільки некеровані потоки магії вивели його з ладу.

— Сейно Брікслі! Що це таке?! Що трапилося?! Ви правильно сполучили артефакт з маг-фоном?! — першою оговталася дебела екзаменаторка, яка злісно змахувала неприємний пил з розчервонілого обличчя.

— Зважаючи на цю прикру ситуацію... Десь у потоках ключової формули була помилка... — стягнувши з себе окуляри, один з представників комісії нервово витирав скельця носовичком. — Мабуть... Десь сейна Брікслі недопрацювала...

— Що ж... Помилка... Хто ж не помиляється? — ректор Ровед намагався згладити «гострі кути», оскільки з суддею Брікслі товаришував особисто, а його донечка повинна отримати диплом. — Насправді тема складна, я все розумію... Тут би не кожний маг впорався...

Хоч Люсінда й була впевнена, що отримає диплом академії, але цю мить приниження запам’ятає до кінця днів. Авжеж, вигляд мала жалюгідний. Так і застигла посеред аудиторії, мов обсмалений огр, на тлі чорного обличчя злісно та розпачливо блищали округлені очі, а пальці стиснулися в кулаки, аж нігті впивалися в шкіру. Десь по рядах прокотився тихий знущальний сміх студентів, а Джеслін, переможно задерши голову, з тріумфом споглядала наслідки феєричної помсти. Якщо й восторжествувала очікувана справедливість, то ось вона! Нехай Брікслі вдавиться тим краденим проєктом! Схожі думки промайнули і в Коді та Моллі, подруга вже встигла дізнатися про підступ з дипломом.

— Люсі! Свята магія... Як ти?! — схопившись на ноги, Дрейк відразу кинувся до Брікслі. — Люсі, ти не постраждала?! Твоє обличчя... — вийнявши з кишені піджака носовичок, почав витирати її чорні щоки, розмазуючи по шкірі їдку сажу.

— Я... Не знаю... Не розумію, що трапилося... — розпачливо схлипнувши, Люсінда водночас зустрілася лютим поглядом з Джеслін, яка обдарувала зловтішною посмішкою.

— Що ж, ключова формула... — вона знущально протягнула, картинно зітхаючи. — Це не жарти... Такі формули необхідно перевіряти, — ще й єхидно підморгнула Дрейку з відвертим натяком на його ницість, а той на кілька секунд розгублено втупився в Джеслін. Невже вона знала? Сподівався на її фіаско, а натомість постраждала Люсінда! Скреготнувши зубами, Тослі знічено відвів погляд. Хай там що, доведеться виправдовуватися перед Джес через вкрадений проєкт, але він сподівався, що дівчина пробачить, вкотре проковтне, як завжди...

— Мені треба умитися... — граючи жовнами, обсмалена Брікслі вихором кинулася з аудиторії, а Дрейк помчав слідом.

Оговтуючись після феєричного захисту, представники комісії також кілька хвилин приводили себе до ладу. Неабияк поспішали, бо попереду захист дипломів в інших випускників, серед яких була і Джеслін. Дівчина представила екзаменаторам цілющий артефакт. Під час її доповіді в аудиторії не спостерігалося Дрейка з Люсіндою, вочевидь після вибуху їм було не до Вілс. Вони відразу помчали до котеджу Брікслі, бо бідолашній білявці необхідно відмитися від сажі та змінити одяг. Оскільки Джеслін довелося працювати над іншим проєктом, то через брак часу вона придбала в одній з крамниць готовий артефакт, який поспіхом переробила та вдосконалила. Зрештою успішно захистила дипломну роботу, хоча у разі захисту роботи над вибуховим артефактом могла би й отримати диплом з відзнакою. На жаль, не судилося. Цей вкрадений проєкт залишиться в архівах академії, хоча копія даних була і в Джеслін. Хай там як, це її кропітка праця.

Моллі також представила власний проєкт — розробку побутового артефакту, який очищує приміщення від пилу. Після успішного захисту подруги разом з Коді попрямували до кав’ярні. Розташувавшись втрьох за столиком, вони бурхливо обговорювали останні події. Хоч Моллі з лаборантом і обурювалися через ницість Дрейка та Люсінди, але водночас і реготали, пригадуючи, як Брікслі виставила себе на посміх.

— Джес, я знав, що твій артефакт вибухне, навіть сів якнайдалі від столу екзаменаторів, — сьорбаючи каву, Коді знущально гигикнув. — Навіть нишком зняв на маг-фон це незабутнє видовище...

— Коді, не хочеш це поширити в маг-мережах? — жуючи пиріжок, Моллі заразом давилася їдучим сміхом. — А що? Я вважаю, це справедливо! Та видра вкрала в Джес проєкт! Хоч і донька впливового судді, але перейшла всі межі! Свята магія, довіку не забуду її вигляд після вибуху! Як кажуть, немає лиха без добра...

— Гадаю, мені не доведеться нічого поширювати, бо вже інші постаралися, — узявши маг-фон, лаборант діловито простягнув його дівчатам, на дисплеї красувалося відео, а саме, момент вибуху. Ще й під час зйомки хтось збільшив зображення з чорним від сажі личком Брікслі. — Як на мене, схожа на огра... — Коді знущально хмикнув. — Досі не доводилося бачити живого огра, а сьогодні побачили усі...

— До речі, Джес! Завтра випускний бал! — Моллі плеснула долонькою об стіл. — Ти вже сукню купила?