Розділ 2.1

Під час практичного заняття з приготування зілля третьокурсники розділилися на групи, які попрямували до окремих лабораторій закладу. Джеслін, Моллі, Дрейк та Люсінда були в одній групі, студенти квапливо увійшли в лабораторію, де вже очікувала повненька викладачка середніх літ, сейна Вілад, також біля столу крутився худорлявий лаборант Коді, розставляючи скляні посудини з водою.

— Вітаю, вельмишановні юні маги, — вбрана в строгий костюм, сейна Вілад зустрічала студентів широкою посмішкою. Хоч на заняттях здавалася привітною, нерідко й сипала жартами, але на іспитах дерла сім шкур, керуючись принципом: «люби як душу, труси як грушу». — Отож, сьогодні готуватимемо зілля від нежитю. Як відомо, таке зілля продається в крамницях нашого міста, але його можна виготовити й самотужки. До речі, якраз в нашого Коді заклало ніс, — діловито кивнула на худенького лаборанта, який завжди носив круглі окуляри та нервово смикав ріденьке темне волоссячко. — Будемо його лікувати! Хто приготує найдієвіше зілля, матиме бонуси на іспиті. До вашої уваги рецепт цього зілля! — картинним жестом вказала на велику настінну маг-панель, за мить на дисплеї замерехтів перелік інгредієнтів. — Що ж, ці складові вам відомі, бо вивчали на попередніх заняттях, заразом побачу, як засвоїли матеріал...

Розставляючи на столі місткості з інгредієнтами, Коді гучно чхнув, аж ледь не злетіли окуляри. Потерши розчервонілий ніс, висякався в серветку, а Дрейк з Люсіндою переглянулися та вже давилися тихим сміхом через це жалюгідне видовище, ба більше, дивака Коді й без того вважали кумедним. Черговий об’єкт насмішок.

— Сейне Тослі, наявність нежитю не причина для насмішок, — строго відрубала викладачка, докірливо поглянувши на студентів. — Подивлюся, чим ви мене порадуєте наприкінці заняття, — багатозначно кивнула на стіл з місткостями й посудинами.

Уважно ознайомившись з рецептом, Джеслін, як і інші, відразу приступила до приготування зілля. Не досить того, що слід строго дотримуватися пропорцій складових, також необхідно додати до приготовленого зілля власні магічні потоки, керуючись зазначеною формулою. За мить в лабораторії запала напружена тиша, лише інколи її порушувало чхання лаборанта. Хай там що, Джес воліла якнайшвидше позбавити його нежитю. Зі скромним Коді потоваришувала ще на першому курсі, він завжди хвалив магиню за знання і старанність, вважав обдарованою та вартою чогось більшого, ніж повсякчас обслуговувати «мажора» Тослі. До слова, Коді не любив цього зарозумілого мага, який завжди насміхався над іншими, зокрема й над ним.

За годину сейна Вілад наблизилася до великого загального столу, за яким працювали студенти та прискіпливо оглянула місткості з готовим зіллям.

— Як бачу, наче впоралися, — зиркнула на неабияк напружену Люсінду, цієї миті вона завершувала вливання магічних потоків, руки магині помітно тремтіли від хвилювання. Дрейк сидів біля неї, навіть інколи намагався нишком допомогти порадою. Турбувався? Джеслін мимохіть зауважила зі смутком, що парубок саме до неї не виявляв такої турботи. — Сейно Брікслі! — поважно мовила викладачка до білявки. — Почнемо з вас! Коді, підійди-но сюди, — чомусь до лаборанта всі завжди зверталися по імені, як студенти, так і викладачі. — Скуштуй це зілля, — узявши прозору місткість, сейна Вілад простягнула її Коді.

— Сьогодні буду піддослідною тваринкою... — скептично скривившись та потираючи розчервонілий ніс, парубок неохоче скуштував зілля, яке приготувала Люсінда. На щастя, рідина не отруйна. Хоч нещасний лаборант гадав, що гірше вже не буде, але марно сподівався на диво. Після першого ковтка в очах враз проступили сльози, а з носа потекли зелені цівки нежитю, якого стало лише більше.

— Свята магія! — простягнувши Коді носовичок, сейна Віланд вихопила з його тремтячих рук місткість зі злощасною рідиною. — Сейно Брікслі... — невдоволено втупилася в ту місткість. — Ви хоч дотримувалися пропорцій під час приготування зілля?! Ще й формула потоків не та, яку я зазначила! — різким рухом вилила вміст в раковину. — Ви ж навпаки... Спричинили загострення нежитю! Хочете, щоб ми тут усі потонули в соплях Коді? — вочевидь успішність Люсінди в навчанні залишала бажати кращого.

Відвернувшись від студентів, бідолашний лаборант сильно чхав та аж захлинався, нервово змахуючи з обличчя неприємний слиз. Не зволікаючи, Джеслін кинулася до нього з власним зіллям. Вихопивши місткість з дівочих рук, Коді враз її опорожнив, оскільки у здібностях цієї магині не сумнівався. На щастя, зілля Джес відразу допомогло, напад нежитю минув. Чхнувши кілька разів, лаборант полегшено вдихнув носом повітря, геть не зважаючи на здавлений сміх студентів.

— Сейна Вілс впоралася з завданням, її зілля допомогло нашому Коді! — задоволено констатувала викладачка. — Що ж, Джеслін Вілс отримує бонус і я навіть не сумніваюся, що ця здібна студентка складе іспит на відмінно!

— Дякую, сейно Вілад, я лише хотіла допомогти Коді, — кивнувши на розчервонілого лаборанта, магиня випадково зустрілася поглядом з Люсіндою, в блакитних очах вирувала відверта лють. Авжеж, неприємно бути посміховиськом... Хоч білявка і мовчала, але помітно грала жовнами. Таке враження, наче за мить накинеться на Джеслін та роздере на шмаття. Звісно, стрималася, але її нищівний погляд не віщував нічого доброго, такі зверхні особи, як сейна Брікслі, не терплять навіть найменшого приниження.

— Люсі, не засмучуйся через те зілля, — помітивши її напруження, Дрейк заспокійливо торкнувся дівочого зап’ястя. Хоч Джеслін вдавала, що не зважає на цей жест, проте серце неприємно здригнулося через надмірну увагу коханого до Люсінди. До того ж, вони разом вийшли з лабораторії, ігноруючи Джеслін.

Дорогі читачі! Якщо книга до вподоби, додавайте до бібліотек, щоб стежити за оновленнями. Також ваші коментарі та сердечка неабияк надихають у написанні цієї книги. Не забувайте підписатися на автора, щоб стежити за новинами) Мирного вам дня!