Майстрині-шефині

Наступна зустріч Марічки та Зеленька знову відбулася в тій самій кімнаті, що й минулого разу. Дівчинку охопив смуток, вона не могла стримати сліз.

–      Чому ти плачеш? Усе ж іде за планом! Хіба тобі не було весело, коли ти псувала бабину сукню?

–      Мені було не весело, коли я розчарувала бабусю! – пискнула мала у відповідь. – Я більше не хочу нікому псувати Новий рік, досить!

–      Та зачекай ти! – заспокоював шерстяний, зелений клубочок. Можливо ця частина плану тобі й не дуже подобається, я розумію, але залишилося зовсім трохи. Незабаром приїдуть батьки та готуватимуть вечерю. Ми їм трошки допоможемо, аби святкування не відбулося і о півночі заберемо геть усі подарунки собі!

Ці слова прозвучали спокусливо, адже Марічка дуже любила подарунки. Батьки завжди купували доньці все, чого вона забажає, але з віком її потреби дуже виросли. Раніше дівчинка просила тата придбати для неї ляльку або плюшеву іграшку, а нині їй потрібна остання версія найкращої марки телефону. Марічкині тато й мама з радістю виконали б усі її побажання, та вони не мають таких грошей.

–      Гаразд, я згодна, – зрештою випалило дівча трохи невпевнено.

–      Супер! Тоді слухай…

Після короткого, проте зрозумілого інструктажу, дівчинка сіла погратися. У кімнату знову заскочив Марко з надією побачити там монстра, але дівчина сиділа вже на самоті.

–      Що тобі ще потрібно?

–      А… Та нічого, – зашарівся хлопчик. – Просто хотів сказати, що там батьки приїхали, купу солодощів привезли…

Тепер Марко навіть засумнівався, чи насправді він бачив те дивне створіння. Може йому просто наснився сон, а він помилково прийняв його за реальність? «Оце сором! Ще батькам про свої фантазії розповів… Вони мабуть тепер думають, що в мене з’явилися якісь психічні розлади,» – промовив про себе хлопчик.

Доки братик тонув у думах, Марічка побігла до батьків, аби допомогти на кухні. Вони розповіли дівчинці, як раптово у них закінчилося паливо та поділилися історією про пошуки бодай невеличкої кількості бензину. Мар’ї було ніяково, адже в цій ситуації є й частина її провини, але вона не наважилася в цьому зізнатися.

Вже вечоріло, а пані Олена лише зараз взялася за приготування їжі. Донька потішила її своєю пропозицією про допомогу, тож у піднесеному настрої дівчата почали куховарити. Спершу, доки мама не бачила, Марія непомітно виставила максимальну температуру в духовці, де пеклася качка з яблуками. Згодом дівчинка засипала сіллю картоплю, що варилася для пюре та «випадково» розбила десяток яєць, які мама збиралася фарширувати.

Олена не стала сварити доньку, адже знала – дитина хотіла якнайкраще. А от Марічка навіть не думала про те, скільки клопоту завдала матері, бо вже не могла дочекатися своїх новорічних подарунків.