Розділ одинадцятий

Ася

Я не знала, що відповісти. Дивилася на Поліну, як на якусь дурепу. Чи може, вона мені бреше? Ми ж не так давно знайомі, і, здається, ще рано їй довіряти. Але щось мене зупиняє, і я все ж хочу послухати, дізнатися, хто він такий. Від цієї думки мене починає лякати, а в середині наростає невгамовне хвилювання. Я нетерпляче чекаю, що скаже Поліна далі. Вона мовчала. Але було видно по її обличчю — вона замислилась.

     Поліна мовчала десь ще хвилини дві, а потім заговорила.

–Коли я побачила на твоєму віконці напис ”Бовдур Джокер відчепись від мене“ то мені кортіло тобі одразу все розповісти, але Макс говорив, що не потрібно, самі якось розберетесь - її голос став сумним та відчувалось в ньому якийсь сором. - Я розумію як ти налякана, коли не знаєш що то за людина, та й ще такі подарунки робе.

–Будь ласка, скажи мені хто він в біса такий - не хотілось якось Поліну звинувачувати в тому, що вона мені не одразу все розповіла.   Та і в чому її звинувачувати? Їй сказали мовчати, що вона й робила, але вираз обличчя Поліни говорив так, буцімто то я вже звинуватила її, і дуже зла на неї, але це не так, тому я намагаюся тримати спокійний вираз обличчя, щоб вона розуміла, вона не вина в цьому.

–Пішли гуляти з Моллі, я тобі все розповім - мовила вона та ми пішли у сторону парка для  собак.

      Поки ми дійшли, Поліна мені все розповіла, а я навіть не могла у мозку все переварити. Тепер мені відомо, що Джокера звуть Льоша, він живе з ними, тощо він мотоцикліст та і немає живих батьків. Макс також такі таємні подарунки робив Поліні, тільки-но вони були знайомі, а ми з Джокером, тобто з Льошою - ні. Тут тільки цікаво як він про мене взагалі дізнався? Ну то що ми живимо по сусідству…. Та не думаю, що він побачив мене коли я виходила наприклад гуляти з Моллі в халаті та в хатніх тапочках і він закохався в мене. А може його Даня знає? Він же також мотоцикліст, може десь бачились і брат розповів йому про мене, показав фотографію мою та і сподобалась Льоші?

    Так багато запитань, але так мало відповідей. Як він дізнався про мене, звідкіля знає, та і може він умовив Поліну зараз зі мною гуляти, в вона потім прийде та все йому розповість? Та ні, це вже дах їде після таких новин. Шукала цього Джокера, думала хто це міг бути, а він весь цей час прям поряд був. У буквальному сенсі поряд! Я через вікно його могла бачити, але бачила тільки Макса. Як так? Чому він мене бачив, а я його ні? А може я все таки його бачила, но не зрозуміла, що то він? І як я тепер можу дізнатися бачила я його чи ні?

–Про що думаєш? - з моїх думок відірвала мене Поліна.

–Та ось тепер намагаюсь згадати бачила я його чи ні. Якщо він весь цей час жив поруч, чому не памʼятаю його?

    Поліна всміхнулася. Вираз її обличчя так и говорив ”Ти його бачила, тільки не звертала уваги”.  І ось що сука думати, коли вона мовчить та всміхається мені?

–Агоу - гукнула вже Поліну з її думок.

–А, ой, вибач. Я щось задумалась і намагалась згадати бачила ти його чи ні. Не можу у своїх спогадах нічого відшукати. Мабуть бачила, а може й ні. - вона сіла на лавочку коли я відпустила Молі з повідця. Сіла поруч з нею і теж замислилась.

    Мовчки ми мабуть просиділи хвилин десять і з наших думок вирвав чоловічий голос. Синхронно ми підняли голови та побачили перед собою Даню, який дивився на мене своїми очима так, як вітчим коли ми в дитинстві з братом щось накоїли і він хотів на лаяти на нас, але не зміг. Тільки-но провів бесіду з нами, що таке робити не можна. І ось зараз Даня дивиться на мене так само, буцімто тут я вже щось накоїла і мені повна задниця.

     Він так дивився на мене не довго, вираз обличчя  помʼякшило та Даня посміхнувся.

–Налякав?

–Більше так ніколи на мене не дивись - дивилась я на нього з низу в верх. - Щось сталося? Та і як ти нас знайшов?

-Тебе немає вдома, Молі також, тому було логічно що ти з нею гуляєш в парку - сказав він, а потім перевів свій погляд на Поліну - Привіт Полін

–Привіт - посміхнулась вона та встала зі свого місця - Я мабуть піду. Ася, з тобою не прощаюсь, трохи пізніше напишу тобі, вигадала деякий план  - Поліна помахала мені рукою, навзаєм я зробила такий же жест.

   Мої очі знов вернулись до Дані і тепер він дивився на мене спантеличено. Або мені зараз потрібно розповісти йому, що сталося та і про який план мені казала Поліна, хоча я сама не знаю що вона таке вигадала, або змінити тему. Так, мабуть потрібно найти якусь тему для розмови, щоб він забув її слова.

–Як з Мією погуляли? - встаючи з місця спитала Даню. Вже не дивилась на нього, а гукала Моллі. Вона швидко відреагувала на мій клич та прибігла. Начепила на нашийник повідець і випросталась. Даня мовчав, мабуть намагався сформулювати речення.

–Та ну як…. Добре. Ми з нею поцілувалися.

–Ви з нею що? - ось тут було неочікувано. Та й чому дізнаюсь про поцілунок не від Мії?! Може була під впливом емоцій, тому не написала мені? Добре, про це з нею потім поговоримо, наразі мені потрібно почути все це від Дані та побачити його емоції. - Так а ви почали зустрічатись?

–Ні - зітхнув він та почухав потилицю. - Не встиг їй запропонувати. Мені написав Єгор, йому потрібна була моя допомога. Відвіз Мію додому, а сам поїхав до друга. Та і я думав, що вона тобі вже все написала, розповіла як пройшло побачення.

–Ага, я була права, це було побачення! - я радісно почала танцювати. Краєм ока бачила, як брат був трохи спантеличеним.

–А звідкіля ти дізналась, що я був з нею, якщо вона тобі не писала? - вже серйозніше мовив Даня. Я перестала танцювати і дивилась йому в очі.

–Ну…. ми сьогодні зустрілись з Мією в кафе та й вона сказала, що ви йдете в кіно. Почала говорити їй, що це побачення, так як ви йшли вдвох, але вона говорила, що ні, це не побачення, ви просто йдете гуляти. Я була права, це було побачення! - майже крикнула я від радощів.

–Взяв спалив бляха нас - долонею він ляснув себе по лобі. А ось цей жест означає ”Який я бовдур, проговорився”. Ну я дуже була рада, що ця мить настала. Вони грали в якесь холодно-гаряче. Кожний раз коли ми зустрічались, бачила же по їх очах, що вони подобаються один одному і я нетерпляче чекала на цю мить, коли хтось із них зробить крок на зустріч іншому. Дочекалась!