Розділ сьомий

Ася

      Ми вже приїхали на вечірку. Музика грала так голосно, що її було чути ще до в’їзду в цей район. Я та Мія вийшли з таксі й попрямували до будинку. Двері були відчинені, бо люди гуляли навіть на вулиці. Першою зайшла Мія, за нею я. Ми почали шукати знайомих і швидко знайшли. Марк сидів за барною стійкою й розмовляв із якоюсь дівчиною. Ми з Мією перезирнулися, синхронно кивнули й пішли до нього. По дорозі вирішили зіграти в “камінь, ножиці, папір”, щоб визначити, хто перший підійде до Марка й покличе його, але все сталося інакше. Він сам помітив нас і махнув рукою.

      Мія підійшла першою, я – за нею. Дівчина, яка сиділа поруч із Марком, кудись пішла. Я глянула на стіл, взяла пляшку пива, відкрила її й зробила ковток, роздивляючись людей у пошуках брата.

— Я вже думав, що ви не прийдете. Особливо ти, Ася, — Марк підморгнув мені й зробив ковток пінаколади.

Я закотила очі.

— Ой, справді? А я ж так люблю навчання, що цілими днями не відриваюся від книжок, — промовила я з іронією.

Мія стукнула мене ліктем по руці.

— Ми прийшли сюди розважатися, а не сперечатися, — сказала вона, взяла зі столу пінаколаду й зробила ковток. Потім подивилася на мене й кивнула убік, ніби пропонуючи відійти.

     Я вже повернулася, щоб піти за нею, але Марк раптово схопив мене за руку.

— Можна з тобою поговорити? — його погляд то зупинявся на мені, то переводився на Мію.

— Мія, я скоро повернуся, — я посміхнулася подрузі. Вона у відповідь тільки зітхнула й пішла.

      Я сіла навпроти Марка, чекаючи, поки він заговорить.

— Ти бачила дівчину, яка щойно тут сиділа?

Я кивнула.

— Так ось, я її теж бачу, а люди навколо — ні.

Я шоковано витріщилася на нього.

— Ти що, вже напився? Що ти верзеш?

    Я почала вставати, але Марк жестом зупинив мене.

— Та жартую я, — він усміхнувся, але потім одразу став серйозним. — Насправді я хотів поговорити про інше.

— Тоді говори, а не верзи нісенітниці.

Марк глибоко зітхнув.

— Ця дівчина хоче зустрічатися зі мною, а я сказав їй, що у мене є дівчина. І знаєш хто це?

Я вже здогадувалася, до чого все йде, але все ж запитала:

— І хто ж?

— Ти.

Я скривилася.

— Марк…

— Будь ласка, просто підіграй мені! Нам потрібно зробити спільне фото в дзеркалі, щоб виставити в сторіс, і все. Обіцяю, більше нічого не потрібно. — Він зробив очі, як у кота з “Шрека”.

      Цей прийом я ненавиділа, бо перед такими очима я не могла встояти. Я зітхнула.

— Гаразд. Але це перший і останній раз, коли я тобі допомагаю.

— Дякую! — Марк радісно усміхнувся й схопив мене за руку. — Ну що, пішли танцювати?

      Я поклала свою долоню в його.

Марк повів мене на танцпол. Там я побачила Мію, і ми почали танцювати всі разом. Час від часу я кидала погляд навколо, шукаючи брата, але так і не знайшла. Мабуть, він із друзями на вулиці. Потрібно буде вмовити Марка піти туди.

      Ми танцювали, сміялися, веселилися. Я вже навіть забула, що хотіла вийти на двір. Раптом Марк нахилився до мене й прокричав на вухо:

— Ну що, зробимо спільне фото?

Я кивнула. Він взяв мене за руку й потягнув до дзеркала.

        Ми зробили кілька знімків і вибирали найкращий для інстаграму. Всі й так знали, що ми з Марком давно не пара, тому я не бачила нічого поганого в тому, щоб викласти фото з другом. Поки ми це обговорювали, я ще встигла виставити парочку сторіс і заблокувала телефон.

      Раптом поруч опинилася Мія. Вона суворо дивилася на нас, тримаючи телефон екраном до нас.

— Що це, бляха, таке?! Ви що, знову разом?! Чому я повинна дізнаватися про це зі сторіс, Ася?!

      Ми з Марком розсміялися й почали пояснювати ситуацію. Мія швидко заспокоїлася, але все одно надула губи.

      Через деякий час вечірка змінилася. Хтось запропонував зіграти в пляшку. Ми з друзями спостерігали за грою, але швидко знудилися. Марк запропонував вийти на двір, і я одразу погодилася. Там було людно: хтось танцював, хтось купався в басейні, хтось просто розважався.

— Я хочу звалити звідси, — раптом сказала Мія.

— Чому? Вечірка ж тільки починається, — здивувався Марк.

— Може, тому що мені набридло дивитися, як напівголі дівчата виставляють свої цицьки напоказ?

— Так і ти покажи свої, — підморгнув їй Марк.

      Я не стрималася й засміялася, але одразу замовкла, коли Мія вп’ялася в мене поглядом.

— Та годі тобі, Мія, облиш їх і веселись. Просто не звертай уваги, — усміхнувся Марк.

— Як їх не помічати, коли вони постійно перед очима? — подруга звела брови й невдоволено насупилась.

— Припиніть вже, — втрутилась я. — Мія, ми прийшли сюди розважатись, а не дивитись на чужі голі цицьки. Це ж вечірка, люди вже не в тверезому стані. Вони самі не розуміють, що роблять, бо алкоголь їм ударив у голову.

Мія зітхнула, і її обличчя помітно розслабилось.

— Ти маєш рацію, не варто звертати увагу. Краще просто насолоджуватися вечіркою, — вона опустила схрещені руки й поглянула вперед. Побачивши танцпол, її обличчя засяяло. — Час для танців! — оголосила вона й схопила мене за руку.

— Ні-ні-ні, тільки не це! — зойкнув Марк, але вже було пізно. Я також вчепилася в його руку, і ми втрьох побігли до танцполу.

      Марк, на відміну від нас, не танцював — просто стояв і дивився, як ми розважаємось. Виглядав виснаженим. Мабуть, усвідомив, який безлад коїться навколо і що потім доведеться це прибирати. Він же сам вирішив влаштувати вечірку, отже, його будинок — його проблеми. Хоча, можливо, найме когось, щоб прибрали? Треба буде потім запитати, чи не потрібна йому допомога.

      Через якийсь час я теж втомилася танцювати, а ось Мія — ні. Вона що, перед вечіркою випила три літри енергетика? Або ж алкоголь діє на всіх по-різному. Я відійшла від танцполу, підійшла до столу з випивкою й почала розглядати, що б узяти. Раптом поруч зі мною з’явився якийсь хлопець.

— Бери цей напій, — вказав він пальцем на один із коктейлів.