Розділ шостий

Джокер

—Як ти й просив я у вікно кинув їй записку і браслет - дивився на мене Максим - Але вона викинула браслет з вікна й подивилась в це вікно - хлопець кивнув у сторону вікна біля якого сидів. - Спочатку я не помітив, що вона дивилась на мене бо я просто дивився фильм - Максим зітхнув й наші очі зустрілись.

—Тобто вона взяла записку, прочитала  її, а браслет викинула у вікно? - я був здивований и розлючений на Асю. Не очікував того, що вона таке може зробити.

—Мабуть вона думала, що там є якийсь жучок або ще щось. Я би на її місці так би зробив.

—Але Поліна же так не зробила. Вона носила прикраси які ти їй подарував.

—Тому що я знала, що то від нього - крикнула Поліна яка весь цей час сиділа на дивані й читала книгу. Повернувшись до неї обличчям, я побачив як вона вже відірвала свої очі від читання й подивилася на мене.

—Не розумію, чому ти просто не підійдешь до неї і не познайомишься? Ну якщо вона тобі подобається. Я та Макса знала, а вона тебе не знає.

—Поліна, так не цікаво - зітхнув я й подивився в бік вікна. Я сподівався що Ася ще раз подивитися сюди і я побачу її, але мабуть вона вже збиралась на вечірку.

      Максим поклав планшет на стіл й підійшов до Поліни. Дівчина одразу же закрила книгу і подивилася на хлопця.

—Ти що, знову читаешь про секс? - усміхнувся Макс

—Ні

—Полькін, якщо тобі в житті не вистачає сексу, одразу ж говори мені. Я же тобі його влаштую - дразнив Макс Поліну.

—Хей - вона стукнула його по лобі - Якщо я читаю книгу й там є секс, це не означає що мені його в житті бракує.

—Маю для тебе гарний варіант. Якщо в книзі ти дочитуешь до постільної сцени, то одразу йдешь до мене ну і ми...

—Пішов ти - перебила його Поліна й закотила очі.

       Було смішно спостерігати як Макс дразнив Поліну. Але мені було не до цього.  Макс мав рацію - я дуже поспішаю. Тому пока зупинюсь на листах й квітів. Їх же вона не викинула у смітник. Я зітхнув й вийшов з кімнати друзів. Не хочу їм заважати. Та й мені час збиратися на гонки й заробляти гроші. На вечірку не хочу йти, та й з Данею ми договорились зустрітися на нашому місці.

        Поки я шукав що вдягнути на сьогоднішні гонки в мою кімнату постукали.

—Можете входити - крикнув я не обернувшись до дверей.

—Я так і думав, що ти не підеш на вечірку, а знову поїдешь на свої гонки.

     Я повернув голову й подивився на Максима. Ну так, не хочу я йти на цю вечірку і що? Що мені взагалі там робити? Там буде Ася, а я не хочу з нею знайомитись вот так. Я зітхнув й почухав потилицю.

—Не бачу сенсу їхати на вечірку. Та й Даня також на тій вечірці не буде. Він тільки покажеться, що він тут, а потім поїде на гонки.

—Ти обіцяв, що коли поступишь до університету то закінчиш з нелегальними гонками - попиляє мене своїми очима Макс.

        Так, коли помер мій тато я почав займатися нелегальними гонками. Батько ще встиг купити мені мотоцикл на день народження, відсвяткувати його і через місяц помер. Мені виповнилось 16 років тоді. Після смерті тата,  мама довго була у депресії. На роботу не ходила, їсти було нема чого, тому я й почав нелегально займатися гонками. Зато грошей хватало на нас двох й мама навіть могла більше не працювати.

      Мама померла за два дня до мого дня народження. Мені виповнилось 18. Мати хворіла на рак, десь два роки змагалась з ним, але рак забрав її життя. Вот так я залишився один й пообіцяв собі, що коли я поступлю до університету то я закінчую з гонками й найду інший заробіток. Но все пішло не так, як я хотів. В гонках я був найкращий, ніхто мене не міг здолати, та і я полюбляв швидкість, адреналін, запах переможця. Тому я й не пішов з них. Та й тим паче на носу було змагання з людьми різних стран. Для мене це був виклик перемогти їх всіх, то я тренерувався кожного дня до змагання.

       Я видихнув й подивився у вікно.

—Я пам'ятаю це, але я поки не можу уйти. Мені потрібно заробити гроші та і я хочу надерти дупу Джейсону - перевівши погляд на Макса я одразу побачив вже його заспокійливий вираз обличчя.

—Після перемоги ти покінчиш з цим?

—Так, обіцяю. Як тільки переможу - посміхнувся я другові.

        Макс вийшов з кімнати й закрив двері. Ну а я почав далі шукати що одягнути. Знайшовши речі для гонок я почав переодягатися.  Чекати до гонок ще п'ять годин, тому в мене є ще час покататись та попити каву.

      Переодягнувшись, я вийшов з кімнати й пішов на кухню попити соку. Зайшовши туди, я побачив як Поліна готове їжу. Мабуть Макс згодолнів й попросив щось приготувати, но друга я тут не бачу. Я налив сок у стакан та облакотився на тумбочку біля Поліни.

—Знову будеш травити Макса своєю їжаю? - тихо сміючись собі під ніс й дивлюсь на дівчину.

—Так, бісить мене вже цей йолуп. Потрібно його нагодувати так, щоб він з туалету вийти не зміг - посміхнулась дівчина.

—Та годі, тобі не в силах зробити так, щоб Максу було погано - я допив сок й поставив чашку в умивальник.

—Та невже? - хіхікає вона й продовжує - Макс мабуть тобі не розповідав, як одного разу у нього крутив живіт після нашої маленької сварки. То я трохи зі спеціями переборщила.

—Страшна ти дівчина. З тобою сперечатися не можна - я скуйовдив їй волосся як маленькій дитині й почав вже йти з кухні, але почув як мене позвала Поліна.

—Льоша, ти не будешь їсти? - спросила вона.

—Не хочу потім сидіти цілими днями у туалеті - я посміявся й Поліна посміялася разом зі мною.

     Як тільки я почав виходити з кухні, на зустріч йшов Макс. Він підняв запитально брову , мабуть тому що я йшов від кухні й посміхався. Підійшовши до друга, я торкнувся своєю рукою його плеча й трохи по ньому постукав.

—Будь обережним, друже. Туалетний папір тобі сьогодні знадобиться.

—Що? - розширив від подиву очі Макс.

—Нічого - я трохи посміхнувся й пішов взуватися.

        Не буду я палити те, що сказала мені Поліна. Сто відсотків вона просто жартувала з цього приводу. Хоча ця така дівчина, що в тихому вирі - чорті водяться.