Розділ 4: Втеча крізь час

Сирена вила, мов скажена, наповнюючи вузький коридор тривожним відлунням. Леонід відчув, як у нього закалатало серце.

– Вони швидше, ніж я думав… – пробурмотів Тай, хутко замикаючи двері зсередини.

Айра підбігла до панелі управління, виводячи на екран карту будівлі.

– Є інший вихід?

– Є, – відповів Тай, – але якщо вони вже тут, значить, усі стандартні шляхи перекриті.

Леонід стиснув пристрій у руці, відлік продовжував зменшуватися: "16:47:33".

– Не хочу тиснути, але, здається, у нас менше часу, ніж у цих дверей.

Тай кинув на нього різкий погляд, потім раптом ляснув себе по лобі.

– Є один варіант… Але це ризиковано.

– Кажи швидше! – Айра нервово озирнулася на двері, за якими чулися важкі кроки.

– У мене залишився старий портал-маніпулятор. Це нелегальна штука – дозволяє короткі стрибки у часі в межах однієї реальності. Якщо пощастить, він відкине нас за кілька годин у минуле або майбутнє – подалі від цих психів.

– Якщо пощастить? – перепитав Леонід, не приховуючи тривоги.

– Або розірве нас на атоми. Вибирай.

Леонід глянув на Айру – вона лише знизала плечима.

– Служби Часу не жартують, друже. Тому я за портал.

– Гаразд, – Леонід зітхнув. – Робіть.

Тай кинувся до старої шафи й витягнув пристрій, схожий на металеву коробку з трьома котушками. Він підключив його до енергоблока, і машина тихо загуділа.

– Добре, – пробурмотів він. – Зачиніть очі.

В цей момент двері вибухнули, і в приміщення увірвалися троє у чорних бронекостюмах із символом трикутника у колі – Служба Часу.

– На підлогу! – пролунав механічний голос.

– Тримайтеся! – крикнув Тай і натиснув важіль.

Світ завихрився у вирі синього світла. Леонід відчув, як його тіло ніби виривається з реальності – і за мить вони вже стояли у тій самій кімнаті, але значно темнішій і без ознак переслідувачів.

– Спрацювало? – хрипло запитав він.

Тай перевірив панель.

– Ми – на три години у минулому. Але вони, напевно, знайдуть нас знову.

– Що далі? – Айра сіла на стіл, намагаючись перевести подих.

Тай задумався.

– Нам треба знайти Орлова. Але є проблема…

– Ще одна? – Леонід зітхнув.

– Його немає в жодній часовій лінії. Якщо він живий, він десь поза межами реальності. І є лише одне місце, де можна дізнатися, де його шукати.

– Де? – водночас спитали Леонід та Айра.

Тай підняв очі, і в них відблискував холодний вогник.

– В Архіві Часу – найзахищенішому місці у всій хроносфері.

І, схоже, іншого шляху у них не було.