Хронус
Розділ 1: Здам часу
Леонід сидів у задушливій кімнаті архіву, де пилюка, здавалося, була старішою за саме місто. За великим дерев'яним столом розкидані документи — пожовклі сторінки з нерозбірливими підписами та кресленнями. Він не любив цю роботу, але після відрахування з університету іншого вибору не було.
– Ще один день у раю, – пробурмотів він, гортаючи черговий звіт.
Його зміна мала закінчитися через годину, коли він натрапив на щось незвичайне. Серед нудних документів про ремонт каналізаційних систем лежав металевий контейнер із дивним символом — три переплетені кільця. Ні підписів, ні дат. Леонід відкрив його, і всередині був пристрій — схожий на кишеньковий годинник, тільки без стрілок. На чорному екрані мерехтіли цифри: "17:45:03", і відлік йшов назад.
– Що за... – він нахилився ближче.
Як тільки цифри досягли нуля, світ перед його очима розчинився. Земля пішла з-під ніг, а замість архіву з'явився широкий проспект, залитий яскравим сонцем. Але це не був його Київ. Над головою височіли сріблясті монорельси, а на перехресті світилися голографічні рекламні щити з датою: "12 липня 2142 року".
– Не може бути… – прошепотів він, намагаючись не панікувати.
У кишені все ще був той пристрій. На екрані тепер з'явився новий відлік: "23:59:59". Леонід не знав, куди потрапив і як повернутися назад, але відчував – це тільки початок.
#321 в Фантастика
#103 в Наукова фантастика
Відредаговано: 07.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
