Розділ перший

Анакреон. Планета, що має велику кількість величезних кратерів, які заповнені водою кольору бірюзи. Вода ця густа і більше нагадує рідотну субстанцію, в якій не можливо потонути, але й пірнати в неї не бажано без належного захисту. Суходіл цієї планети вкритий золотистим піском, що більше нагадує подрібнений бурштин. Загалом планета виглядає як бірюзове коло, покрите золотими "нервами". На перший погляд, на цій планеті немає життя. Часто здіймаються піщані бурі, панує вічна ніч. Ця планета не має супутників, але на ній присутня гравітація. І все ж, життя тут є. Майже біля всіх водоймищ присутні сфероподібні скелі, в яких є печери. Вони ведуть до підземного міста, в якому проживає раса, схожа на людей - анакреонці. Ці інопланетні істоти мають високий зріст і худорляву статуру, досить великі чорні очі. В них блакитна шкіра, а на тілі взагалі не росте волосся. На руках видовжені пальці, а на ногах вони відсутні. Ця раса добре бачить в темряві і має гарну витривалість. Вони харчуються флуоресцентними корне-плодами, що ростуть глибоко під землею. Не  їстівні рослини вони використовують, як ліхтарі та лампи. За рахунок них місто освітлене ніжними кольорами зеленого, жовтого, синього, блакитного, фіолетового та рожевого. Будинки тут у формі куполів, зроблені з пісковику. В хатах немає дверей чи вікон, лише колоподібні отвори. Окрім рослин тут більше нічого не ужилося, тому фауна тут відсутня. На перший погляд місцеві жителі жили добре, але це тільки на перший погляд.

По центральній вулиці, що вела до величезного грибосвіту йшов Хаос. Він був в подобі людського подорожнього. Блакитні очі, що непомітно сканували простір, густі брови, прямий ніс. Його погляд був зосередженим, а настрій обіцяв бажати кращого. Густе темне коротке волосся розвивалося від легенького вітерця, що доходив з печер. Назовні була буря. Сам володар був вдягнений в чорні обладунки з драконячої луски, які були вкриті темно-синім плащем. Він прямував до Куохтемока – верховного глави анакреонців. Процвітання раси занепало після того, як син глави – Кіхуатон вирішив за допомогою духовної енергії стати богом. Вони з батьком вигадали легенду, що всі анакреонці зможуть без тяжкої праці і зайвих зусиль отримати те, чого так сильно бажають, але при умові, що вони будуть віддавати свою духовну енергію в храм предків. І тоді до них зійде верховне божество, і подарує їм своє благословення. Перші декілька місяців, щоб жителі повірили, Куохтемок забезпечував їхні примхи за рахунок планетної скарбниці, доки Кіхуатон накопичував силу, вбираючи духовну енергію. Коли він досягнув рівня божества, то осягнув, що йому цього замало. Треба більше енергії. І тоді, з’явившись перед анакреонцями в людській подобі лисого, міцної статури чоловіка з жовтими очима, одягненого в широкі, вільного крою темно-сині штанці, підперезані золотим металевим паском, Кіхуатон сказав, що йому потрібно більше енергії, аргументуючи це тим, що його сил не вистачить на всю расу. І жителі, як навіжені почали віддавати не тільки духовну, а й життєву енергію, вкорочуючи собі вік. Женучись за багатством, багато хто погубив своє життя, а інші, не помічаючи наслідків, продовжували живити новоствореного бога. Кіхуатон прагнув перевершити володаря хаосу і знищити його. Хотів отримати прихильність від Творця, як і Хаос. Багато хто заздрив темному богу, бо отримати прихильність міг не кожен. І коли, на думку сина верховного глави енергії було достатньо, він викликав Хаоса на поєдинок. В свою чергу, темний володар поставив умову, що в разі поразки анакреонського бога, він знищить цю планету і расу разом з нею.

І тепер Хаос стояв у приймальній залі Куохтемока, провести перемовини перед битвою.

- Невже тобі не шкода свою расу? – з усмішкою промовив володар, роздивляючись гордовиту гримасу Кіхуатона, що спускався по головним сходам зали.

- Це не має значення. Моя головна ціль… - мовив молодий бог, направляючи руку в сторону Хаосу. - Ти.

- Що ж, тоді гра почалась, – володар підняв праву руку і клацнув пальцями. – Шмаркач.

Простір почав спотворюватись. Меблі, стіни, елементи декору – все стало набувати викривлених форм і розсипатись в дріб’язки.

- Що за фокуси ти тут витворяєш?! – осатаніло кричав Кіхуатон, замахуючись великим мечем на володаря.

Хаосу вистачило лише подивитись на нього, як анакреонець, не маючи контроль над своїм тілом, почав повільно опускатись на коліна, упустивши меч на підлогу. По його скривленому виразу обличчя було видно, як він намагається тримати волю під власним контролем, але його старання не мали жодного результату. Володар схилився над Кіхуатоном і пошепки промовив біля самого його вуха:

- Визнай поразку і я змилуюсь над тобою та твоїм народом. Останній шанс даю.

- Ніколи!

Після останніх слів сина верховного глави, земля почала тріскатись і обсипатись. Було чутно перелякані крики жителів, які намагались врятуватись з підземного міста, що от-от обвалиться під верхнім шаром ґрунту та провалиться в безодню. Куохтемок стояв у довгій золотистій мантії і не вірячи своїм очам, роздирав пальцями шкіру на своїй голові, поглядаючи то на сина, то на палац, від якого практично вже нічого не залишилося.

- Синку, що ти наробив… - прошепотів верховний глава перед тим, як його придавило великим валуном.

Хаос вирішивши, що йому тут більше нема чого робити, телепортувався у космічний простір і склавши руки на грудях, спостерігав як планета Анакреон вибухає, а все, що від неї залишилось поглинає чорна діра, викликана володарем.

Коли все було скінчено, він тяжко зітхнув і перетворившись на дракона, рушив у відкритий портал, що вів в нікуди.

Хаос розмірковував над власним призначенням, над законами Всесвіту, над роллю кожного божества в цій безмежній системі і вирішив створити власну расу, яка матиме вплив на інших, зможе себе захистити, вільно розвиватись і дарувати знання.

Він створив драконів. Сутностей, що могли досягнути рівня бога та навіть більше. Стати молодшими творцями і започатковувати власні світи, та раси. Вони могли приймати будь-яку подобу, володіти всіма існуючими стихіями, жити понад мільйон років, а після смерті самостійно обирали ким їм бути. Кожен новостворений дракон був унікальним, не схожим на іншого. В їхній ієрархії особи поділялись на касти. Вищою кастою вважались дракони-прабатьки, у яких першочергова сила була в стихії. Вони були зібрані в раду драконів і визначали призначення кожного новонародженого. В основній касті був молодняк і дракони, що їх виховували. Була і нижня каста – каста темних. Дракони, які отримали темну неконтрольовану силу виховувались самим Хаосом і йому подібними в підземеллях Драгоса – світу драконів. Сам Драгос виглядав як галактика, в якій замість планет були портали в різні світи, в яких співіснували дракони.