Хроніки внутрішньої війни

«Тобі читачу»

Життя — це штука непроста,

Та й люди — не відкриті книги,

Читаєш сторінку — а далі ще більше інтриги.

Не кожен лишається в нашій главі,

Та кожен щось пише у нашій душі,

Хоч обертаємось ми всі на власній осі.

Тож я бажаю тобі, читачу:

Нехай у твоєму житті буде більше світанків, ніж похмурих днів,

Більше відкритих доріг та підтримки на них,

Більше посмішок світові й, найголовніше, собі.

А все, що душу тривожить та серце болить, нехай розчиниться, блять, у ранковій росі.
 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше