Життя — це штука непроста,
Та й люди — не відкриті книги,
Читаєш сторінку — а далі ще більше інтриги.
Не кожен лишається в нашій главі,
Та кожен щось пише у нашій душі,
Хоч обертаємось ми всі на власній осі.
Тож я бажаю тобі, читачу:
Нехай у твоєму житті буде більше світанків, ніж похмурих днів,
Більше відкритих доріг та підтримки на них,
Більше посмішок світові й, найголовніше, собі.
А все, що душу тривожить та серце болить, нехай розчиниться, блять, у ранковій росі.