Розділ 15: "Переїзд Данилка Грішника"

Розділ 15: "Переїзд Данилка Грішника"

Був спокійний, сонячний, але з хмарками, вітряний, але не дуже ранок суботи. Але Джо-Дарину така погода не втішала, так як вона давала спокійно без усяких втрат переїхати Данилку в новий дім. По її підрахункам вияснилось, що цей грішник тепер буде жити ближче аж на 23 з половиною метрів. {Який жах!} - думала весь ранок Дарина.

- "Я б покарала його за це, але в мене тренування, щоб бути готовим до всього, що видасть Іван під час бою." - мямлила собі під ніс Джо-Дарина Буддізм дивлячись на Данилка через бінокль.

Данилко вийшов зі свого порушеного будинку з купою чемоданів. Дарина пустила свій бінокль і розбила його в прах, коли побачила, що ні жодна стіна з його минулого будинку не впала йому на голову.

Данилко Грішник як ні в чому не бувало пішов до свого нового будинку, але зустрів давнього друга. Це був Кирило Дотер.

- "Невже ти вийшов на вулицю, щоб подихати свіжим повітрям?" - запитав його з деякої відстані Данилко, на що Кіріл йому не відповів. Він пройшов мимо нього й вже потім сказав: "Я не по своїй волі йду до тебе в дім."

- "Чому це ти йдеш в мій будинок?" - розсердено зацікавився Грішник.

- "Пам'ятаєш, ти мені дві сотки повинен з процентами?" - запитав його Кіріл.

- "Хіба в тебе є ще до цього діло? Ти ж сказав, що не по своїй волі йдеш"

- "Я так і сказав, тому-що мені шкода тебе, так як вже завтра будеш платити на 10 відсотків більше" - відповів йому Кирило Дотер.

- "І скільки ж я повинен тобі повернути?"

- "Ти такої цифри не знаєш і сплатити грошима не зможеш. Тому показуй дім, а я візьму скільки потрібно."

- "Там і так без тебе тільки одне ліжко і стільчик. Ми ж друзі, може забудеш цей борг?" - запитав Данилко Грішник, але Кіріл все вже вирішив й так у Данилка відібрали дім, який він тільки сьогодні придбав. Так Грішник остався бездомним ще на 5 років. Дім був занадто маленьким для повернення боргу і він вирішив звернутися того ж дня за допомогою до Джо-Дарини Буддізм.

Данилко підійшов до великих позолочених брам й подзвонив в величезний срібний дзвін, який Дарина встановила замість простого дзвоника. Через дві хвилини брами відчинилися й Дарина виїхала на своєму кабріолеті й зупинилася біля Данилка. На ній була червона сукня, та дикі, чорні окуляри. Вона перекинула через свої коліна сумочку від гуччі, щоб Данилко її добре роздивився.

- "Що тобі треба, Грішник!?" - жорстоко промовила Джо-Дарина.

- "Ну ти ж мій друг, ти повинна мене зрозуміти. Дай мені будьласка небагато грошей, все одно ж міліардерша." - прохав її Данилко.

- "Прикажи своїм словам зникнути, НЕГАЙНО!" - розлючилася Джо-Дарина Буддізм. - "Я тобі не якась там міліардерша, я лллярдерша! Нічого в мене більше не проси! Ти розбив моє крихке серце цими жорстокими словами!"

З цими словами вона поїхала далі, шляхом збивши одного пішохода, який посмів ходити недалеко від її маєтку.