Розділ 4: "Давній ворог Джо-Дарини Буддізм"

Розділ 4: "Давній ворог Джо-Дарини Буддізм"
    Одного дня, Дарина на занятті чеської мови з Іван-о-Буддою прямо перед Дворжаковою за першою партою малювали та розписували план по вторгненню в школу противника.                      —Дарино, як думаєш? Нам потрібно підкидати їм під двері Данилка, як приманку? - запитав Іван-о-Будда.
—Шооо?! - Данилко-Грішник був розгніваний, коли почув ці ображаючі слова, хоча й сидів за останьою партою.
 —Та не бісись ти так! - сказала Джо-Дарина, щоб Данилко-Грішник заспокоївся.
Дарина до Івана: "Доречі, я думала так само, але якщо ми втратимо цього бешеного, то навряд чи зможемо підчинити наших однокласників, які тащаться від його відео в їх так званому тікотаці... А без наших однокласників, не зможемо підкорити всю нашу школу. Для того щоб зробити це самим, потрібно бути хлопчиками тикотокером. Ти цього хочеш?"
 —Та ні. Такий гріх навіть я сам собі не пробачу. Я ж... - Не встигши договорити з Джо-Дариною, Данилко-Грішник перебив самого верховного проповідника: "чуєш, Вань, роздай інет!"
 —Я не Ваня... Я ІВАН-О-БУДААА!!! І що за інет?
 —Добре, Іван-о-Будда, роздай інтернет, пж🙏🏿 
 —Несподівано! Коли це ти встиг навчитися правильно вимовляти моє ім'я? - Іван-о-Будда був приємно здивований.
 —Так роздаш? - Данилку вже не терпілося.
—Ні! - огризнувся Іван-о-Будда.
—Я знаю, що тобі не подобається поведінка цього дурачка. Я б сама його на шматки розірвала на наступний день після того, як увійшла за двері цієї школи... Але ми повинні терпіти його, щоб потім використати в нашому плані. — зі зловісною посмішкою та найжорстокішими намірами, шепотом розповідала Дарина.
— Ти права. Поки-що це все-одно неважливо. Пропоную тоді його залишити у мене в підвалі, щоб не мішався. — відповів Іван.
—Данилко! — голосно позвав Грішника Іван-о-Будда, щоб той почув.
— Що тобі потрібно, жлобяра?! - образившись на Івана, злобно промовив Данилко, продовживши дивитись в свій телефон та гортати головне меню.
—Подавися своїм інтернетом! - сміючись промовив Іван й Данилко почав не на жарт відкашлюватись.
— Частина проповіді. Псалом 7-ий, розділ 54-ий. Іван-о-Будда наказує Грішнику подавитися тим, що йому більше всього хочеться в той момент. — промовив Іван, обернувшись назад до свого зошиту й продовжив переглядати їх план.
Дворжакова: "А що це ми тут робимо? Бомбасові ви покидьки! Я через вас на весь клас розпинаюсь, щоб діти зрозуміли дуже важливу тему!"
—Ось ця тварюка приперлася. Зараз харькону їй в лице. — промовила Дарина до Івана.
—Стій! Ще не все втрачено! - зупинив її Іван-о-Будда.
Іван повернувся до Дворжакової та відкрив свій записник з проповідями: "І буде рай, і буде пекло..." - Дворжакова скривилася, перекособочилася та почала скиглити. З її уст було чутно якісь слова.
 —На державній! - наказав Іван-о-Будда.
 —Зми-луй-ся! - благала Дворжакова.
Іван перестав зачитувати проповідь.
"Ви ще пошкодуєте! Всім по 5 балів!" - заричала Дворжакова.
Джо-Дарина не здержалася й плюнула в спину Дворжаковій. Після того, у жінки ще довго був гіпс на спині, а Дарина та Іван спокійно могли дописувати свій план.