Розділ 54: "Неочікувана новина"

Розділ 54: "Неочікувана новина"
- "Стояти!" - приказала Юлія Хуторок дітям, які щойно вбігли до кухні й почали пригати по полицям, тим самим влаштувавши безлад у кухні з відшльофованих діамантів. Розігравшись, Іванко та Даша не помітили наказу їх мами, тому ті продовжили бігати й в кінці кінців перевернули стіл та вискочили через вікно з 56-го поверху на галявину.
- "Як так?" - сам себе запитав маленький Іван, вже сидячи посеред кухні за столом разом із Бумбією перед тарілкою насиченого борщу.
- "Мовчи, дитина безладу! Ви мене розчарували сьогодні. Я після ваших догонялок пів години кухню прибирала. Хіба вам не вистачає ігрового залу розміром в 10 гектарів? Потрібно буде знайти чоловіка, який зможе вам побудувати нове приміщення для ваших руйнівних, небезпечних ігор." - грізно промовила Юлія Хуторок, стоячи позаду маленьких діток з пультом від телевізора в руці.
- "Але ми тільки пару секунд тому вискочили на подвір'я. Мамо, ти перебільшуєш..." - тремтячим голосом промовила Бумбія.
- "Мовчати я сказала! Вам повинно бути стидно за вашу поведінку." - перебила маленьку дівчинку Юлія. - "Я тут мать!"
Після цих слів, діти здригнулися з ложками в руках, що з тих навіть трішки пролилося борщу.
- "Фух!😰" - тихо промовила маленька Бумбія.
- "Добре, що в тарілку!" - додав Іванко, й потихеньку обернув свою голову назад, щоб побачити, чи помітила цей непростимий рух Юлія Хуторок. Жінка в свою чергу спостерігала за новинами, які показувалися на панорамному телевізорі прямо перед їхнім столом.
- "Свята матір Бейлі..." - промовила Юлія, прикриваючи рукою рот від подиву. - "Що в місті коється?!"
Даша з Іваном одразу повернули свій погляд на телевізор й паралельно продовжили їсти борщ. Дядько в телевізорі брав інтерв'ю у одного із знайомих дітям чоловіків. Через мить Іванко й Бумбія згадали це лице, почувши ситуацію, про яку розповідав дядько.
- "Це ж той охоронник, якого ми надурили!" - шепотом промовила Даша.
- "Що?!" - громче промовив Іванко, після чого Даша вдарила його по потилиці й той, намагаючись не пролити борщ з тарілки, увернувся й гепнувся головою об стіл.
- "Що ви робите?" - знову звернула увагу Юлія Хуторок на надто енергійних дітей.
- "Нічого, ми їмо." - промовила Бумбія.
- "Ну-ну..." - почулося з уст жінки, мов та їх підозрювала в чомусь незаконному... у влаштуванні теракту - цих думок боялася більше всього Бумбія в той момент. Мати Юлія продовжила дивитися телевізор й моментально змінилася зі сердитої матері на здивовану жінку.
- "Який жах!" - продовжила Юлія Хуторок, спостерігаючи за новинами. - "Ви бачите, які діти в нашій країні ростуть? Одні хулігани і тільки. Ці взагалі моє уявлення про безтурботних та милих дітей перевернули. Як можна було пограбувати національний музей та в додаток так сильно поранити охоронців? Жах якийсь." - закінчила свій монолог жінка й виключила телевізор.
- "Блін! Я думала, я їх вбила!" - шепотом пробурчала Бумбія Даша й знову вдарила Іванка по потилиці.
- "Та за що?!" - вже не витримав маленький Ваня від домашнього булінгу від сестри однолітки.
- "Ану циц!" - вигукнула Юлія Хуторок. - "Даша!" - звернулася мати до дівчинки-хуліганки. - "Не бий Івана, а то ти з нього останній мозок виб'єш!"
Діти не сперечаючись взялися за ложки розміром в черпаки й продовжили черпати нескінченні джерела червоної страви. Коли жінка відійшла мити посуд неподалеку від дітей, щоб ті знову не почали бійку, на стіл стрибнула біла, як сніг кішка з опасною мордою.
- "Оооо! Тикіла!" - зрадів Іван й взяв свою кішку до рук й почав її вигладжувати. Від воплей щастя мати Юлія озирнулася, щоб побачити цю бродячу кішку, улюбленицю Івана, яка приходить до них раз в місяць, щоб поїсти.
- "Де ти була?" - не міг нарадітися маленький Іванко.
- "Мяу😼"
- "Вже розмовляти розучилася. Даремно ти вчив її. А от собаки довго не забувають, чого їх навчили." - посміхнулася Бумбія.
- "Я прикаалуюся!😈" - токсичним голоском почулося від Тикіли. Кішка вибралася з обіймів Івана й всілася перед дітьми на столі, після чого почала вилизувати свою гладеньку шерсть.

- "Ах! Да ну! Я вже обрадувалася, що не буду чути твої чорні жарти з твоєї маленької пасті." - обурилася Бумбія Даша.
- "Не виражайся!" - підхопила Юлія Хуторок маленьку Дашку на слові. Дівчинка, мов протестуючи, грізно стукнула ложкою по столу й вже з небажанням продовжила їсти борщ.
- "Да боже! Коли цей борщ вже закінчиться?!" - дивувалася Бумбія, але Іванку було все одно.
- "А ти, Ванька, піди помий руки після цієї блохастої, а то не встигнеш помітити, як бешенство підхопиш." - звернулася Юлія хуторок, дивлячись на дітей через зеркало, яке знаходилося перед краном для миття посуду. Слова матері Івана сильно зачепили Тикілу, але та не змінилася в обличчі та її скули виблискували наміром зловісного плану, як і раніше.
- "Та не боліє моя Тікіла ніякими блохами!" - ледве не плачучи заперечив Іванко.
- "От дивлюсь я в цей ваш борщ та не бачу м'яса..." - токсично промовила Тикіла, підозріло дивлячись в тарілку Івана.
- "Тобі тільки м'ясо та м'ясо! Відчепись від них! Нехай нормально поїдять!" - заперечила кішці Юлія Хуторок, беручи на утоплення наступну кастрюлю. Коли Іван черпнув величезним черпаком найсмачнішого борщу й вже хотів відсьорбнути цієї королівської страви, як Кішка несподівано родила відкидиша-підкиша прямо в миску Іванку й грубим, токсичним голосом промовила: - "На м'ясо!"
Світ маленького Івана рухнув, після чого, в його погляді вже не можна було розгледіти радість, або нормальну реакцію на якусь подію, а ложка випала з його рук на підлогу.
- "А ну іди сюди, терористка ти недороблена!" - заревіла Юлія Хуторок, беручи першу тряпку в рукуй почала ганяти Тикілку по кухні, після чого та вибігла через парадний вихід й жінка втратила її з погляду.
- "Свята Матір Бейлі Бум!" - жахнулася маленька Бумбія, коли ложкою витягла зі своєї тарілки з борщем невеличкий кусочок цибулі. Поки Юлія Хуторок ганялася за кішкою по всій будівлі, Даша обережно поклала черпак з відвареним шматком цибулі Іванку в тарілку й встала зі столу.
- "Пішли. Нам ще потрібно до святої Матері." - промовила Бумбія, взяла Іванка за руку й повела хлопчика із собою по таємним коридорам, поки той був в шоці.