Розділ 39: "Викрадення Іван-о-Будди: варіант Бумбії"
Анічка їхала на величезній, довгій, воєнній машині по пустій трасі й в кінці кінців звернула на поле. Там зупинилася й залізні ніжки, які знаходились між колесами, глухо впали та закріпилися на землі й після цього на машині піднялася величезна ракетниця.
- "Прийом, Дарина! Моє очата на карта націлені на воєнна база в Плзні! Що приказати робити?" - промовила в рацію маленька Анічка Артилерія за рулем автомобіля схожого на град.
- "Бомбити вся!" - на одній хвилі промовила Джо-Дарина тій. Анічка взялася за важіль, потягнула його на себе та затримала на ньому кнопку.
- "Рататататататата!" - заревіла Анічка в кабіні автомобіля й незліченна кількість ракет полетіли на захід.
Іван мов з астмою жалюгідно весь перебинтований лежав на ліжку в лікарні й до нього в палату увійшов Кирило Дотер.
- "Аоаоаоа! Кирило! Як добре, що ти прийшов!)" - радісно задригався Іван-о-Будда. - "Допоможи мені втекти звідси. Будьласка! Дарина взагалі збожеволіла. Вона все зробить, щоб я не втік." - плачучи прохав Матрицю Іван, але той просто кинув каструлю з кашею йому в ноги й рівноважно пішов до дверей.
- "Почекай! Ти куди?" - занепокоївся Іван та спробував вирватися з ліжка. Кирило зупинився й промовив: - "Напевно, я не хочу бути в твоїй компанії. Ви дуже токсичні й неврівноважені. Звісно, на рахунок Дарини я тобі співчуваю. Вона взагалі ледве не спалила всіх нас в тій школі, тому в божевільних ваших операціях я не буду брати участі."
- "Ні... Ти нам потрібен." - сказав тому у відповідь Іван.
- "І що я можу зробити? У Дарини є вогонь, у Катерини послаблення інших сил, у тебе свій прибабах. Навіть у Данилка тепер є моча."
- "Це вода! І я заслужив її." - агресивно перебив Грішник Кирила. Кирило промовчав і проігнорував вискочку.
- "Ну, по перше, ти можеш допомогти мені. А по друге, в тебе своя особливість." - сказав Іван, але той вже вийшов у двері.
- "Не твій день, пупсик." - усміхаючись промовив Грішник до Іван-о-Будди.
- "Тримай свій язик за зубами, неосвічене щеня." - обурившись промовив Іван й майже повернувся до вікна. - "Я знайду інший спосіб втекти звідси." -> {Не можу я використати свою силу на очах у Данилка, якщо він вже бачив фокус із заміною} - подумав Іван й продовжив думати.
У кімнату ввійшла Катерина з компанією Бумбії.
- "Догрався вже десь." - промовила Даша.
- "Що ти тут робиш?" - здивувався Іван, а Катерина в той час дістала дриль зі свого чемодан у й замахнулася на великого проповідника.
- "Почекай" - промовив Матоуш й затримав удар дрилью своєю сильною рукою. Іншою він вказав на пристрій, який світився зеленим світлом й був зв'язаний з усіма поясами. - "Бачите? Це датчик, який слідкує за цілісністю всіх цих кайдан. Тут з пошкодженням самого механізму не вийде." - промовив гордо та спокійно Рицарь Матоуш.
- "Тоді нас потрібен сапер." - промовила Бумбія й подивилася на Дядю Рому.
- "Розійдіться!" - сказав Мацьо відпихаючи Матоуша та Катерину від ліжка. Рицарь в свою чергу стримався й просто обурено поправив своє доволі довге волосся.
- "Дуже легкий пристрій..." - посміхнувся Дядя Рома, риючись в схемах. Далі, він протягнув назад свою руку й сказав: - "Мій паяльник."
Ніколаш одразу подивився у його портфель та дістав звідти золотий паяльник. - "Беріть.." - сунув він в велику та міцну руку дядька його пристрій. Мацьо взяв свою ласточку (паяльник) та почав щось робити з датчиком й в кінці йому вдалося зняти всі пояси з Іван-о-Будди без запалювання червоного світла. Всі в кімнаті крім Данилка полегшено видихнули, так як в іншому випадку їм всім потрібно було б зустрітися та боротися з Дариною, а цього в той момент ніхто не хотів
- "Це і є твій план?" - запитав у Івана Данилко, на що всі звернули увагу ще на одного пацієнта.
- "Що будемо з ним робити?" - із зловісною посмішкою запитав у Даши Бумбії Маніпулятор.
- "Закопаємо в лісі. А копії Івана скажеш, що він збіжав." - наказала Бумбія й Ніколаш з Матоушем обережно підійшли до Грішника й закинули в мішок.
- "Катерина, що це все значить?" - обурився Іван й не розумів, чи його зрадили, чи йому допомагають.
- "Мовчи. Тобі краще буде!" - промовила Катерина й вирубила хлопця дрилем. Ніколаш Маніпулятор торкнувся до тіла Івана й створив копію великого проповідника.
- "Веди себе як Іван, й якщо спитають про цього хлопця-свідка, то скажи, що він втік за хлібом."
- "Навіщо ти додав за хлібом? Убери." - розсердився Мацьо.
- "Ви не розумієте. Це молодіжний сленг такий." - як завжди з посмішкою відмовив Ніколаш.
- "Нехай буде." - підтримала Маніпулятора Бумбія та прив'язала копію Іван-о-Будди до ліжка. В іншому мішку почав буркотіти Данилко.
- "Ви що, його не вирубили?" - запитала Бумбія й після цього Катерина мовчки замахнулася на того виключеним дрилем.