Розділ 38: "Перший крок"

Арка 5: "Битва під Прагою"

Розділ 38: "Перший крок"

Дарина їхала з Дімою та замотаною Анічкою в своєму автомобілі, й щоб водій не біг за ними, вона його поклала в багажник. В кабіні було тихо й тільки різкі рухи керма не давали хлопцю спокійно сидіти на одному місці. Раптом Дарина почала діалог зі своїм рабом.

- "Мені здається, що ти сподобався Іван-о-Будді. Невже так кортить стати його головною фавориткою?"

- "Про що ти таке кажеш, Дарино? Я не кохаюся з хлопцями. Іван мені мов так кажучи, другом швидко став, хоча по ідеї я ж його підданий, як ти мені і казала." - серйозно мовив Діма й незабаром вдарився головою об двері із-за різких поворотів автомобіля.

- "По ідеї ти Мíй підданий, не забувай цього." - промовила грізно Дарина.

- "Вибачаюсь."

Ще декілька хвилин між двома не було чутно ні слова. Тільки Дарина скаржилася на пішоходів, що вони не дотримуються правил дорожнього руху.

- "Мені прийдеться відмінити наші з Іваном змагання. Він зараз в лікарні, а війська хочуть ще повернути назад нашу територію. Сьогодні збираємося в Прагу." - промовила Дарина не відводячи очей з тротуару.

- "Не зрозумів. Навіщо нам в Прагу?" - здивувався Діма, але вони вже влетіли автомобілем в одну із кімнат Джо-Дариненого маєтку. Відчиняючи дверцята, дівчина промовила: - "Ми завадимо їм зробити перший крок." - посміхнулася Дарина й взявши Анічку на плечі пішла у вітальню пити чай. Дарина посадила рівно Артилерію за один із стільців й запросила Діму також відвідати чашечку ароматного чаю перед тим, як наказати йому піти в підвал збирати необхідні речі для операції.

Джо-Дарина включила прожектор й почала показувати через презентацію їхній план по знищенню військової техніки та зброї в Празі. Незабаром Діма перебив Дарину: - "Невже вся техніка та зброя знаходяться тільки в Празі, О велика Джо-Дарина?"

Дарині стало приємно від її возвеличення й вона в цей раз не била Діму за те, що той перебив дівчину.

- "Ти правий. Ми не будемо мотатися по всім воєнним базам через те, що уряд неакуратно та бездумно розкидав їх по всій Чехії." - сердито промовила Дарина Буддізм. Анічка почала дригатися й незабаром впала зі стільчиком на підлогу. Ненависниця картоплі зняла з вуст маленької артилерії ізоленту й та промовила: - "Артилерія!"

- "Що?" - здивувалася Дарина, поки Анічку назад всаджали на крісло Даринені раби. - "Ааа... Ми знаємо, що ти Артилерія" - промовила Дарина й відсьорбнула від чашечки кусочок фарфору.

- "Місцезнаходження всіх баз та складів. Артилерія. Ми просто бомбити їх моєю шикарною артилерія по ним." - посміхнулася Анічка.

- "Ти також права!" - зраділа Дарина. - "Тоді вирішено! Анічка: бігти до свого ангару й збирати техніку. Діма: збирай свої речі. Ми вилітаємо з мого аеропорту через десять хвилин." - наказала своїй компанії Дарина й спокійно продовжила допивати чай.

В великій будівлі десь в Празі почав метушитися сенат та рада Чехії. Папа Празький нічого ще не підозрюючи сидів у кріслі за своїм столом й дивився у велике панорамне вікно, яке виходило прекрасним краєвидом історичної Праги. Зненацька в велику залу до Папи ввірвалися його занепокоєні люди.

- "О великий! В нас проблеми!" - промовив голосно голова сенату. Папа Празький струсив попел із сигарети й спокійно поклав її в попільничку.

- "Спокій - наша головна сила!" - мудро й спокійно промовив Папа. - "Будьте розумними й не робіть дурниць." - аристократично посміявся Празький.

- "Але..." - не домовив інший із сенату, як Папа перебив його. - "Я ж сказав, що нічого боятися."

Обернувшись назад до панорамного вікна, Папа Празький отерепівши, побачив, що твориться зовні. Хвилину тому там була сонячна та спокійна погода, а зараз небо вкрилося темно-червоними хмарами і десь за десять кілометрів було видно великий вибух.

- "Мама-Міа!" - з італьянським акцентом промовив Папа Празький. - "По моєму вибух відбувся поблизу празької воєнної бази." - занепокоєно сам собі промовив Папа. Він взяв телефон й тремтячими пальцями набрав якийсь номер.

- "Хало?" - стурбовано промовив він в трубку.

- "На нас напали!!! Вони обстрілюють нашу техніку! ДОПОМОЖІІТЬ!!!" - посеред вибухів та всього шуму хтось промовив з іншого кінця.

Виклик завершився й Папа Празький промовив: - "Так не піде! Вирушаємо до ворога на переговори!" - тонким голосом, як весь час, промовив Папа.

Дарина літала на своєму вогні з однієї частини воєнної бази до іншої весь час ламаючи та порушуючи танки, вертольоти та літаки ворога.

- "Що я тут роблю?" - промовив сам до себе Діма Лагідний, поки своїм кнутом мучав одного із солдатів в одному із ангарів. Він добив одного, але ззаду на нього з автоматом закричав інший воєнний та вже натиснув на курок, як в ангар скрізь стіну влетіла Дарина й придавила куском металу того солдата.

- "Що ти тут для них танцюєш? Навіщо я тебе сюди взяла? Щоб ти виступав, чи робив лагідно нашим противникам?" - сердилася на успішність Діми в операції. - "Сідай краще в літак й допомагай все тут нищити!"

Діма без всіляких сперечань оглянувся навкруги й підібрав собі літак на смак. Звісно той, який Дарина Буддізм ще не встигла пошкодити. Джо-Дарина відкрила великі ворота ангару одним замахом руки, щоб самій вийти та дозволити Лагідному також злетіти. По ним почався вогонь з декількох танків, але Дарина мов із пекла підняла величезну стіну з вогню, яка розділяла ворогів від неї з Дімою й всі снаряди розплавилися в ній. Далі, дівчина розправила свої руки в два боки й стіна моментально пішла на ворогів, відкидаючи вгору та знищуючи всю техніку ворога.

- "Туда їх!" - зловісно з посмішкою промовила Дарина, але в її руку попав великий патрон. Збоку від неї наближався вертоліт й почав стріляти в Дарину. Він був занадто далеко, щоб Джо-Дарина запустила в нього сферу з вогню й дівчина почала ухилятися від обстрілів. Але раптом, вона помітила, як за вертольотом наближався в їхню сторону надзвуковий літак. Так як літак був ворожим, воєнні не помітили загрози й подумали, що це підмога, але зненацька літак почав стріляти й попав прямо у хвіст вертольоту. В літаку сидів Діма Лагідний та після прямого влучення, він пролетів над Дариною й полетів далі, щоб розвернутися. Дарина йому грізно подякувала за те, що він забрав у неї жертв. Дівчина повернулася назад до вертольоту, який розкрутившись падав неподалеку від неї, а з цієї поламаної машини на парашутах рятувалися троє воєнних. Дарина Буддізм вже замахнулася рукою повною вогню, але зупинилася, згадавши, що вона проповідує Іван-о-Буддізм й не може показувати свій приклад поведінки до майбутніх Іван-о-Буддістів.