Розділ 28: "Вечір 6-го листопаду"

Розділ 28: "Вечір 6-го листопаду"

- "Прокидайся!" - почулось Дарині та її сон безуспішно обірвався.

- "Дарино, прокидайся! Цей качок втік!" - істерично будила її Катерина Велика. У неї значно краще виходила акторська гра, чим у Івана. В той час, в іншій кімнаті, Іван-о-Будда повинен був будити Данилка, але йому не дуже хотілося це робити, тому він переніс його до підвалу і тимчасово закрив Грішника там, поки той ще спав.

- "Що трапилося?" - з просоння запитала ненависниця картоплі. - "Втік?" - розлютилася Дарина й встала з підлоги.

В цей момент в кухню, де були Катерина та Дарина ввійшов Іван.

- "Ти настільки безпорадний, що навіть не зміг втримати у себе вдома такого краша!?" - дуже сильно обурилася Дарина на великого проповідника. Іван-о-Будда всіляко прохав у неї вибачення. Після цього, Джо-Дарина подивилася вниз, а потім на свій брудний одяг, в якому вона виспалася на підлозі.

- "І чому я не прокинулася на шовковому ліжку із золота?" - вона майже стримувала свій гнів, але потім зрозуміла, що колись давно, пару місяців назад, вона посвятила себе Іван-о-Буддізму і тепер потрібно поважати великого проповідника і бути доброю. Як не як, доброта для Дарини була чимось новеньким і вона думає, що це такий писк моди.

- "Добре, Іван-о-Будда." - вже більш елегантніше промовила вона до Івана з витонченою аристократичністю. - "Де цей Грішник? Невже я сама повинна його карати за його помилки?"

- "Доречі, й справді. Ти вже розбудив Данилка?" - запитала Катерина Іван-о-Будду.

- "Він сказав, що пішов до дому." - промовив невпевнено Іван.

- "Ну тоді добре. Потім його покараю." - спокійно промовила Дарина. Вона елегантно відсунула стільчик й присіла за стіл. - "Чаю!" - наказала Джо-Дарина й Іван почав метушитися по кухні.

- "Не забувай, Іване. Контракт на твоє викуплення мною ще працює." - трішки посміялася Дарина над горем Івана.

Катерина тим часом підійшла до фартухів й взяла один для Іван-о-Будди. - "Тримай."

Іван був дуже вдячний Катерині, але одне його невірне слово і він труп.

- "Все-ж таки добре, що той чоловік пішов по своїй волі. Так було-б потрібно готувати на одну чашку більше. Чи не так, Іване?" - стримано по аристократичному сміялася Дарина.

- "Так!😓" - Іван-о-Будда відчував страх. Йому було дуже лячно.

Катерина також присіла за стіл й моментально отримала необхідну дозу чаю, яку потрібно давати людині по її стану, гендеру, віку й так далі. Це все вирахував Іван за допомогою особливих правил по вживанню чаю, які Дарина змусила негайно додати до збірника законів, коли побачила, як Іван пив чай з лимоном у вівторок.

- "Невже ти й справді слухаєшся її?" - поцікавилася Катерина у Івана, поки той готував чай. Потім вона побачила в руці у Джо-Дарини пістолет, яким вона постукувала по столу й показувала, де Іван помилився в готуванні чаю.

- "Все зрозуміло. А давайте подивимося, що в нас по новинам?" - запропонувала Катерина й дістала із кишені телефон. Трохи поклацавши й погортавши різні новини, Катерина Велика дізналася, що в найближчі два тижні, уряд Праги хоче відправити свої війська до окупованих Іван-о-Буддізмом міст.

- "Скажіть, що я вас не знаю і не знала." - промовила Катерина збираючись вже піти.

- "Не хвилюйся." - пролунав мудрий та дзвінкий голос Дарини. - "Я їх на обід з'їм." - посміхнулася вона. Іван не на жарт перелякався.

- {В останній раз вона так обідала рік тому. В той день багато проповідників Іван-о-Буддізму та інших людей загинуло.} - у Івана по всьому тілу навертався піт.

- "Давно вже я так не їла." - Дарина вже відчувала запах їхньої плоті.

- "Почекайте. Через два тижні?" - перелякався Іван-о-Будда. - "Тоді потрібно перенести захоплення на середу."

- "Стривай! Чому на середу?" - запитала Дарина Буддізм у Івана.

- "Тому-що в середу в мене по заняттям не виходить."

Дарина, мов насміхаючись почала сміятися над великим проповідником.

- "Хахаха! Слабак! Ми можемо завтра на уроці Дворжакової втекти й по швидкому це все зробити." - сказала Дарина.

- "Ти не боїшся того, що вона знову почне нам погрожувати п'ятірками за рік?" - турботливо поцікавився Іван у Джо-Дарини. Дівчина не на жарт розсміялася.

- "Наш бій буде легендарним, але дуже швидким." - промовляла вона із противністю на обличчі, поки згадувала Дворжакову.

Катерина тихо пила чай, але зненацька Дарина виплюнула весь чай на Івана. - "Я забула вивчити проповідь, яку ти дав мені та Анічці.😨"

Іван сидів весь мокрий за столом, навіть не спробувавши свій шедевр.

- "Тобі не потрібно її вчити. Проповідь потрібно було вивчити Анічці Артилерії..." - промовив Іван. - "Ти хоча-б знайшла ще одну людину для цього?" - поцікавився Іван, думаючи, що тій було все одно на плани Івана.

- "Не хвилюйся. В мене є ідеальний кандидат." - радісно промовила Дарина й перекинувши через своє плече сумочку від гуччі побігла з дому Івана до своєї автівки.

- "Тільки не забудь йому дати саму проповідь!" - закричав Іван у слід ненависниці картоплі.

В Івана вдома залишилося троє людей, двоє з них сиділи на кухні. Із якоїсь іншої кімнати почулися гудіння дивної істоти, напевно людини, але Катерина Велика не звернула на це уваги.

- "А ти знав, що 20 хвилин назад ми повинні були грати в правду чи дію по твоїм наказам?" - запитала Катерина Іван-о-Будду вже сама знаючи на то відповідь.

- "Я б такого ніколи не зробив." - засміявся Іван над такою дурністю. - "Звісно я б такого не робив і не зроблю ніколи. Дарина там всіх просто повбиває."

- "Як знаєш..." - продовжила пити чай Катерина Велика та поперхнулася.