Розділ 27

Розділ 27:

Мацьо ледве йшов десь в Лятасишлі. Сил в нього майже не лишилося. Все-ж таки багато сил Катерина поклала в його послаблення, але це було вже не важливим.

Невеличка дівчинка 14-ти років йшла до нього на зустріч і за кілька кроків зупинилася перед ним.

- "Бачу, що вони напевно виграли тебе... Я не думала, що хтось із них зможе піти проти часу." - промовила та, дивлячись на несерйозний стан дяді Роми. Той тільки мовчав. - "І все-ж таки, потрібно було справжнього посилати. Це я не подумала, що одного двійника Ніколаша не вистачить." - трішки засумувала дівчина.

- "Тепер, кажи, що ти про них дізнався!" - серйозно, мов наказала вона.

- "Всі вони малолітні недорозвинуті полуфубрикати, як і ти загалом." - промовив Мацьо.

- "Давай тільки по справі, не потрібно в точності копіювати Дядю Рому." - трохи грубо відмовила та йому.

- "Одна кидається вогнем і взагалі використовує його де захоче. Дівчина запальна, на її нервах краще не грати. В їх групі вважається найсильнішою, але дуже часто не стримує своїх емоцій. Про другого я взагалі майже нічого не знаю. Лише валявся на землі й бігав від дівчини з вогнем. Третій, тобто їх ватажок слабкий якийсь і щось гідного не показав в мою сторону, навіть свою здібність Хранителя під час бою не використав, але в нього була можливість. Й четверта, на мою думку дуже розумна і має здібність послаблення. Своїм послабленням вона може послабити будь-що: до кого торкнеться, що до неї торкнеться; я думаю, що саме через її здібність я програв, так як моя сила на неї майже не працювала." - розповів їй Мацьо не виявляючи ніяких емоцій.

- "А як їх мені розлічати? Ти в них хоча-б імена запитував?" - роздратовано запитала дівчина.

- "Імена? Я не цікавлюся іменами малих дітей." - відповів той із зухвалою усмішкою на обличчі.

- {Так і знала, що характер Мацьо буде мати мінуси в результаті його зіткнення з сектою Іван-о-Буддістів.} -> "Але в цьому ти не винен. Напевно вони погано вплинули на тебе. Не даремно кажуть, що вони дуже токсичні." - серйозно та вголос роздумувала дівчина.

- "А якісь тоді особливості в зовнішності ти помітив?" - розпитувала того дівчина.

- "Ну, як сказати... Всі низенькі - два хлопчика і дві дівчинки." - сказав Мацьо.

- "Мммм..." - радісно прийняла відповідь дівчинка.

- "Хочу додати, що над орієнтацією хлопчиків потрібно ще подумати."

- "З цього потрібно було починати! ..." - швидко промовила дівчина й дістала із свого пальта рацію: - "Зупиняй..." - промовила та в трубку й поклала назад в кишеню. Через мить Мацьо розсипався в прах і дівчинка пішла далі по своїм справам.