Розділ 21: "Покарання"

Розділ 21: "Покарання"

Катерина Велика й Джо-Дарина з вантажем над головою зайшли в напіврозвалений будинок великого проповідника.

- "Ну ти і лінтяй, Іване. Не можеш навіть відремонтувати двері свого будинку. Я думала ти на більше здатен." - лаялася Джо-Дарина на Іван-о-Будду.

Вона поклала його на шухляду й почала роздивлятися навколо.

- "Ну і мряка!" - зробила висновок з хижини Дарина.

- "Чому це? Цілком нормальний будинок. Ти ще не бачила кімнату того самого... Кирила!" - навела для Дарини інтригу Катерина, поки знімала плащ. Вони піднялися нагору, на другий поверх, де лежав ще досі шокований Грішник.

- "Вставай, безхребетний!" - закричала на Данилка Дарина Буддізм й той швидко встав.

- "І так. Справа така. Сьогодні зранку, я дізналася, що Івану тут було нічого їсти, так як я своїми діями, сама того не розуміючи, закрила йому доступ до продуктових магазинів. Йому потрібно добре харчуватися, щоб через тиждень я билася не з паличками в шкурі, а з справжнім, але тимчасовим правителем Іван-о-Буддізму." - серйозно розповідала всю ситуацію Дарина трішки переходячи на свої плани. Всі, не враховуючи Івана, якого залишили на шухляді на першому поверсі, сиділи на дивані й уважно слухали Джо-Дарину, яка мов планувала захоплення Польщі.

- "Тому, я купила для нього якийсь маркет, можливо ви знаєте там, Пентагон називається. Страшна назва насправді, тому завтра обов'язково зміню. Але справа не в цьому. Не дивлячись на те, які я гроші витратила, він втік з дому, в чому йому допоміг Данилко" - перевела погляд жорстока Джо-Дарина на Грішника - "А потім ще й підірвав! Ви уявляєте? Я на нього гроші витрачаю, а він так зі мною!"

Дарина була розлючена, але її радувало подальше покарання Данилка.

- "Звісно, Іван для мене як справжній друг. Я можу йому всі косяки пробачити, але ти, Данилко..." - знову перевела погляд на безсовісного хлопчика, поки розглядала кімнату Івана. - "Ти заслуговуєш найстрашнішого, але найвеселішого покарання." - засміялася Дарина.

- "Та чому я? Я взагалі не знаю, як це сталося! Він сам..." - почав сперечатися Данилко, але Дарина своїм королівським словом "Мовчати!" посадила його на місце. Данилко був в розпачі.

- "Катерино, що ти думаєш на рахунок покарання Данилка?" - запитала у своєї нової подруги Дарина.

- "Я думаю, що яким би він негідником не був, завжди потрібно пробачати. Але в цьому випадку потрібно краще підібрати покарання. Як на рахунок шибениці?" - пропонувала Катерина Велика. Дарина думаючи взялася за підборіддя: - "Це буде для нього як дуже весела й зручна качеля. Мені потрібно, щоб він страждав!" - палала ідеями Дарина, але нічого найкращого не змогла підібрати.

- "Точно! Іване, а що... А де Айван?" - обурено поцікавилася ненависницю картоплі й людського щастя.

- "Здається, ми його внизу залишили." - зтурбовано промовила Катерина.

Піднявши Івана, Дарина запитала його: - "Як ти думаєш, як потрібно покарати Данилка за його провину?" - запитала великого проповідника Дарина Буддізм. Іван ніяк не зреагував.

- "Я думаю, що він вирубився." - сказала Катерина. Джо-Дарина стукнула його по голові й запитала ще раз. Після чого Іван-о-Будда потроху почав прокидатися.

- "Блін... Ви мені такий сон перервали. Покраще того, що тут відбувається. Чому я просто не можу жити в іншій галактиці. Чому саме ви мені на голову приперлись?" - бурмотів гнівно Іван.

Терпіння у Дарини майже зникло: - "Негайно відповідай, як нам каструвати Данилка?!"

- "Навіщо його каструвати?" - поцікавився вже при свідомості Іван-о-Будда. Потім великий проповідник згадав, що відбулося вчора. - "Так, це він в усьому винний. Він забіг до мене в дім й викрав браслет!" - виправдовувався Іван при Дарині.

- "Ну, якщо ти кажеш правду, то тобі вигадувати покарання." - промовила Катерина.

Іван почав думати дивлячись на підлогу, поки Джо-Дарина тримала його за футболку перед собою.

- "Для початку, я хотів би розказати вам, що зі мною сталося насправді... Й щоб ви помітили обмотаний на мені трьох метровий шнур." - сказав Іван. Дарина швидко імпровізувала паяльник зі своєї руки й ще б трохи не відрізала руку Івану.

Шнур був зрізаний і великий проповідник вперше за три години зміг поворухнути руками.

- "Мене викрала мафія. По їхній формі я зрозумів, що це одна з головних мафій в Європі. Я був не проти, щоб мене забрали, але мене врятувала Дарина." - розповідав Іван.

- "І чому ж це ти був не проти?" - поцікавилася Джо-Дарина.

- "В цілому в мене був шанс дізнатися, навіщо вони це зробили..." - відповів Іван Дарині. - "Але загалом, щоб втекти від тебе..." - промямлив Іван-о-Будда.

- {Це ще повинен бути секрет, що в нашій групі є хранитель душ. Саме за ним, мафія, можливо, почалася полювати.} - подумав великий проповідник.

- "Ще, я хочу вас привітати з офіційним переходом з групи Іван-о-Буддістів в банду Іван-о-Буддістів, так як нас вже в банді 101 людина."

- "І хто-ж ця сто перша людина?" - поцікавився Данилко Грішник.

- "А це поки-що секрет." - усміхнувся Іван. - "А на рахунок покарання для Данилка, ми зіграємо в правду чи дію."

- "Що?!" - Джо-Дарина була в шоці. - "Я сподівалася, що ти щось покраще придумаєш." - обурилася ненависниця картоплі.

- "Навіть цікаво. Всі ж будуть грати?" - запитала Катерина

- "Ну ми ж для Данилка друзі, чи не так?" - зловісно усміхнувся Іван-о-Будда.

- "Ну, хоч не шибениця." - промовив сам до себе з легкістю на душі Данилко Грішник.