Розділ 17: "Назад у рабство"

Розділ 17: "Назад у рабство"

Джо-Дарина дуже талановита й геніальна. Вона дуже любить сюрпризи, а особливо, якщо їх влаштовує саме вона. Тому, нікого не попередивши, Дарина поїхала на своєму кабріолеті до аеропорту. Нажаль, місця на парковищі для дівчини не залишилося й вона була вимушена взірвати натовп автомобілів своєю аурою. Припаркувавши свою автівку, Джо-Дарина Буддизм пішла всередину великої будівлі, названу в її честь.

- "Нахали! Як вони посміли займати місце для моєї машини?! Навіщо я купляла цю забігаловку, якщо для мого гарного й неповторного кабріолету навіть не залишається 50 квадратних метрів вільного простору?!" - поскаржилася сама собі Джо Дарина, поки йшла по червоному, вистеленому килиму, який підготували її раби перед її приїздом. Дарина ввійшла в приміщення й почала шукати найближчий рейс до Монако.

- "Й де цей термінал, на якому повинен бути Іван?" - переглядала вона всі екрани й нарешті знайшла. - "Я перевбиваю всіх архитекторів, які додумалися повісити занадто малі екрани. Поганці витратили мій час, але розберуся з ними потім."

Джо-Дарина вийшла на злітну смугу й дочекалася, поки літак, який повинен був летіти до Монако не виїхав на іншому кінці дороги. Коли літак вже набирав швидкість, почав злітати й майже перелетів Дарину, вона спалахнула вогнем й пустила в нього доволі велику сферу вогню, яка в долю секунди рознесла екіпаж.

- "Хахахаха! Я думаю, твій рейс в Монако вже відмінився й ти не втечеш від нашої з тобою дуелі!" - прокричала сміючись в жарт Дарина-Буддізм. - "Будеш готуватися до нашої дуелі в цьому місті й крапка."

- {А тепер можна попити чаю} - подумала на останок Джо-Дарина Буддізм.

В ту годину Іван вже переглядав смутними очима новини, де знімають в нічому не винний вщент зламаний та палаючий літак. Недалеко від літаку за невеличким столиком сиділа Дарина й пила чай. Журналісти в неї попросили дати інтерв'ю:

- "Не дуже доброго, як ви бачите, дня. Як ви думаєте, чому літак спалахнув і впав на кінець злітної смуги, де ви вирішили так би мовити "спокійно почаювати"?" - запитав її журналіст протягуючи до неї мікрофон.

- "Я знаю, що ти не летів у цьому літаку, Іван. Тому чекай мене у себе вдома, негідник!" - передала в камеру Джо-Дарина.

Іван-о-Будда не на жарт перелякався, так як думав залишитися в спокої цей тиждень й не ходити в школу, але Дарина розкусила його план.

- "Я між іншим втратив Делітра, а вона намагається втягнути мене в свої дурні ігри." - подумав в слух Іван-о-Будда, поки дивився телевізор. - "Доречі, нам буде потрібно ще знайти власників сил в червоній школі, а то давно планували, але для Данилка ролі в цій місії ще не знайшли..." - подумав Іван, як раптом почув звуки від дверей, мов їх відривають з місця. Іван швидко сховався під ліжко, але воно злетіло й вилетіло у вікно.

- "Ти навіщо літак збила?" - запитав Джо-Дарину Іван, продовжуючи лежати на підлозі, мов ліжко ще продовжувало стояти над ним. Це запитання врятувало Івана від неминучої смерті, так як Дарині довелося обгрунтовувати свої дії.

- "Це був сюрприз, а я його даремно влаштувала, бо ти мені збрехав!" - промовила Джо-Дарина Буддізм. - "І взагалі то це мій аеропорті що хочу, те й роблю. Доречі я і твій будинок викупила з цим нещасним районом."

Іван був в шоці. Тепер йому ніде жити.

- {І як я їм ще скажу, що я не екзорцист, а збирач духів? Вони ж мене загризуть за таке... й тим паче Дарина} - подумав Іван-о-Будда збираючи свої речі.

- "Куди ти збираєшся? Я тебе також купила. Тепер ти будеш по моєму наказу жити тут." - промовила Дарина, одягнувши свої дикі окуляри. Вона вийшла через раму від дверей й поїхала на своєму кабріолеті до дому, по шляху збивши ліхтарний стовп.