Розділ 4: "Давній ворог Джо-Дарини Буддізм"

Розділ 4: "Давній ворог Джо-Дарини Буддізм"
    Одного дня, Дарина з Іван-о-Буддою, на занятті чеської мови прямо перед Дворжаковою за першою партою малювали та розписували план по вторгненню в школу противника.
- "Дарино, як думаєш? Нам потрібно підкидати їм під двері Данилка, як приманку?" - запитав Іван-о-Будда.
- "Щооо?!" - Данилко-Грішник був розгніваний, коли почув ці ображаючі слова, хоча й сидів за останньою партою.
 - "Та не бісись ти так!" - сказала Джо-Дарина, щоб Данилко Грішник заспокоївся.
Дарина до Івана: "Доречі, я сама так думала, але якщо ми втратимо цього бешеного, то навряд чи зможемо підчинити наших однокласників, які в захваті від його відео в їх так званому тікотаці... А без наших однокласників, не зможемо підчинити всю нашу школу під свій лад. Для того, щоб зробити це самим, потрібно бути хлопчиками тикотокерами. Ти цього хочеш?"
 - "Та ні. Такий гріх навіть я сам собі не пробачу. Я ж..." - не встиг договорити з Джо-Дариною, як Данилко Грішник перебив самого верховного проповідника: "Чуєш, Вань, роздай інет!"
 - "Я не Ваня... Я ІВАН-О-БУДААА!!! І що ти маєш на увазі під словом "інет"?"
 - "Добре, Іван-о-Будда... Роздайте мені інтернет, пж!🙏🏿" 
 - "Несподівано! Коли це ти встиг навчитися правильно вимовляти моє ім'я?" - Іван-о-Будда був приємно здивований.
 - "Так роздаш?" - Данилку вже не терпілося.
- "Ні!" - огризнувся Іван-о-Будда.
- "Я знаю, що тобі не подобається поведінка цього дурачка. Я б сама його на шматки розірвала на наступний день після того, як увійшла за двері цієї школи... Але ми повинні терпіти його, щоб потім використати в нашому плані." — зі зловісною посмішкою та найжорстокішими намірами, шепотом розповідала Дарина.
- "Ти права. Поки що його поведінка все-одно не так важлива.
- "Пропоную тоді, під час операції, залишити його у мене в підвалі, щоб не мішався." — промовила Дарина Буддизм.
В той час, поки Данилко сумно дивився в свій телефон та гортав головне меню, його найкращий друг та сусід по парті, намагався розвеселити свого впавшого в депресію друга. Зденда Бізепс все ніяк не міг підібрати найгарнішу позу, яка б показала всі красоти його мускул, думаючи, що це зможе хоч якось розважити Данилка Грішника. 
А Івану та Дарині взагалі не було діла до заняття, на якому вони знаходилися, адже перед ними лежав розмальований кусок папіру, для якого не вистачало навіть двух з'єднаних між собою парт. Дарина вже хотіла пред'явити притензії вчительці Дворжаковій за весь безлад та недостаток парт в їхньому класі, але та вже сама потроху підходила в сторону цього смертельного дуо.
- "А що це ми тут робимо? Бомбасові ви покидьки! Я через вас на весь клас розпинаюсь, щоб діти зрозуміли дуже важливу тему!" - склавши свої руки, зашипіла Дворжакова. 
- "Ось ця тварюка приперлася. Зараз харькону їй в лице." - промовила Дарина до Івана.
- "Стій! Ще не все втрачено!" - зупинив її Іван-о-Будда.
Хлопчик повернувся до Дворжакової та відкрив свій записник з проповідями: - "І буде рай, і буде пекло..." Дворжакова скривилася, перекособочилася та почала скиглити. З її уст було чутно якісь нерозбірливі слова.
 - На державній! - наказав Іван-о-Будда.
 - Зми-луй-ся! - благала Дворжакова.
Іван опустив свій проповідничок та перестав зачитувати проповідь.
- "Ви ще пошкодуєте! Всім по 5 балів!" - заричала Дворжакова.
Джо-Дарина не здержалася й плюнула в спину Дворжаковій. Після того, у жінки ще довго був гіпс на спині, а Дарина та Іван спокійно могли дописувати свій план по захопленню червоної школи.