Розділ 2: "Час великої трійки", або "Велика тройня"

Вступ 2
Розділ 2: "Час великої трійки", або "Велика тройня"
+В цьому альтернативному світі, магія була доступною кожній десятій людині Європи, а надавали ці сили людям невидимі духи, які тисячоліттями тому раптово з'явилися у світі людей..+ 

На превеликий жаль, літо майже скінчилося, але наші герої вже встигли багато чого зробити...
Після знайомства з Іван-о-Буддою, потрібно було посвятити Данилка в Іван-о-Буддисти. Данилко був справжнім хлопчиком-забіякою в школі синіх екзорцистів, де разом вчилися понад десяток людей з магією, в тому числі й Дарина. Дівчина мала надію на успішне проповідування Данилка, хоча сама не була найкращим прикладом добра. Але ніякі проповіді не підкорили Данилка Грішника. Вже прийдеться почекати та потерпіти такого Данилка, якого ми знаємо, поки великий проповідник не допише "Реквієм". Потрібно тільки сподіватися, що це змінить життя Грішника в кращу сторону.

Літо наші герої провели гарно: полювали на протестантів; приносили в жертву вогнищу руку, яку по словам Данилка його батько відкопав на городі своєї дачі. Декількома словами - їм було весело. Великі проповідники прогулювалися по вулицям "ВОПІБ-ПЛ"(Віковічно Окупована Проповідниками Іван-о-Буддизму - Провінція Лятасишль), як аристократи, які лякали навіть місцевих бандитів своїми зековськими манерами. По словам Івана, окупація Лятасишля була необхідною, так як в цьому місті вважають кофолу смачнішою за Колу. Грішники одним словом. Дарина не вдавалася в подробиці, як Іван зі своєю пропагандою Іван-о-Буддизму непомітно для неї захопили доволі маленьке місто, як Літомишль. Ще й перейменували в Лятасишль. - {Оригінально} - думала Дарина. Але потім дізналася, що Іванко зі своїми підручними просто-напросто підмовляли жителів міста своїми дивними, але напрочуд діючими проповідями..
- "За одно це добрий досвід для того, щоб захопити школу червоних демонів." - мовляв Іван. Школа червоних демонів - так називався заклад, де раніше пробував вчитися Іван, поки не розпочав захоплення міста своїми проповідями. Коротко кажучи - йому там не сподобалося. Тому Іван вирішив перейти в іншу, яка знаходилася через вулицю від минулої. Й вже будучи там, хлопець дізнався про всемогутню Дарину.
Настала осінь. На вулиці похолоднішало на 1.6 градусів і вже потрібно купляти курточку. Іван-о-Будда був рідкісним експонатом дикого "фешену" (від слова fashion - занадто модний). Тому, великому проповіднику, як головному з вершини Іван-о-Буддизму, знадобилося піти в магазин літньої розпродажі. Як кажуть: "хватай та наряджай". Ніяких правил та формул, тільки мода. Назбиравши десяток купальників, хлопець разом з Дариною вирушили в сторону каси, де на їх подив тимчасово працював Грішник. Маючи за своєю грижею сотню образ на своїх друзів, єдиний на той день касир відмовився обслуговувати Івана ціною свого волосся. -> Без своєї радниці Катерини, Іванко не міг постояти за себе й почав сперечатися з Грішником, тримаючи купу бажаних речей у своїх обіймах. Але так як це ні до чого б не привело, Джо-Дарина випалила вогнем образливий надпис "лузер" на чолі свого грішного однокласника, за що одразу отримала повагу та підвищення зі сторони Іван-о-Будди.
- "Нічого не зупинить моду зростаючої зірки!"
З цими запальними словами, Джо-Дарина обікрала магазин, де працював Данилко. Тому невдовзі його звільнили й він був вимушений повернутися до минулої рутини банди Іван-о-Буддизму. Тільки тепер, на хлопчика-тикотокера були великі плани..