частини 3-4

глава 3

Перевертень прокинувся. Заозирався нерозуміючим поглядом: «що сталося з таверною»? Барна стійка розвалена... стіни потріскані, одна стіна перетворилася на звалище дерева... На купі сміття спав Горинич.

- Блін ... що було сьогодні вночі? - підвівся, і почав крекчучи рухати уламки столів та стін.

Тар'я зайшла в таверну озирнулась і здивувалася

- Мабудь мене надто довго не було! Тут так швидко розгортаються події, що я не встигаю за ними стежити, може мені хтось розповість, що тут сталося?

Поламаними сходами, з другого поверху спустився Джангар, усміхнувся, втягнув носом запах перегару:

- Пили. До тогож багато...

Дівчина докірливо похитала головою:

- Ех ви, алкаші нещасні, - закурила... затягнулася, - бармен, прозорого, на чотири пальці!

Кат, потираючи голову та хмурячись:

 - Не лише пили! Ми ще палили. Сьогодні відходняк та ремонт.

Джангар обернувся до перевертня:

- Чим можу допомогти?

Перевертень скривився, від сильного головного болю:

- А давай з тим та з іншим.

Горинич прокинувся на купі уламків, солодко потягнувся, так що хрускіт суглобів став чути на велику відстань від нього:

– Тепер можна й попрацювати, народе! Пропоную себе як тяглова сила, сам розвалив, готовий допомогти...

Вампірша розсміялася і розвела руками:

- Хе-хе ... це ж як треба було напитися, щоби таверну рознести!

В цей час, з порожньої бочки почувся шурхіт, і з'явилася скуйовджена шевелюра напівдемона:

-А ... Що, де, када? Скока я проспав у бочці з пивом... ну з-під пива...

Джангар, помахав рукою перед своїм носом, гидливо скривившись:

- Ну, коротше, один хрій смердить.

Демониця зайшла в напіврозвалену таверну, побачивши опухлі пики засміялася:

- Ну, ви даєте, - промовила вона, - блін, погано, що мене не було.

Горинич, розтягуючи уламки та відновлюючи частину стіни, вишкірився, і заліплюючи інші пробоїни звернувся до всіх:

- Гаразд, народ! Пити пили, а поговорити? Може танці ввечері зробимо? Тіко на дворі!

Бальтазар скривився, так, якби йому під ніс підсунули пляшечку зі святою водою:

- Які танці я на ногах ледве стою, - він спіткнувся і схопився за якийсь уламок стіни.

Драк посміхнувся і, помахавши лапою, повернувся до напівдемону:

- Так я й пропоную - увечері, дівчат запросимо, там он демониця бачу, хоче, а ти поки, мабуть, відіспись, дивишся до нової пиятики і оклигаєш.

Напівдемон похмуро озирнувся, похитав головою.

- Ага, - вийшов і пішов кудись. Незадоволено похитуючи головою, час від часу, рукою перевіряючи, чи вона на місці.

Демониця заплескала в долоні:

- Отож, гарна ідея, я не проти!

Дракон, задоволено засміявся:

- Тоді пропоную зібратися всім тут після заходу сонця.

До самого заходу сонця навколо таверни кипіла робота, дрібні лісові німфи тягали колоди для стін, ельфи та домовики, укладали їх і скріплювали магією та глиною, відчайдушно лаючи буйних товаришів по чарці. Дракон, чим міг, допомагав, проте, будучи великим і неповоротким, постійно наступав на будівельників, вибачався і впускав колоди. Зрештою, це набридло ельфам, і вони прогнали небораку.

Ближче до вечора таверна була готова. Сонце сідало за обрій, хмари на небі, щось віщували, але ніхто особливо за небом не спостерігав – тому всі ознаки залишилися нерозгаданими, день наближався до кінця.

 З-за дерев вийшов напівдемон, хитаючись і тримаючись за голову, він прямував до таверни. Насилу піднявся сходами, і зайшов усередину:

- Води, - прохрипів він. 

За вікном пролунало ляскання крил, і в таверну ввалився задоволений Горинич, побачивши Бальтазара, нахилився і притримав його лапою:

- Що таке кисле? Аль перепив, а тепер сушняк? – співчутливо спитав він.

Напівдемон похмуро хитнув головою:

- Не те слово, - і продовжив пити воду.

Дракон почав його турсати, напівдемон хитався зі сторони в сторону, бовтаючи головою як китайський болванчик, кривлячись під час кожного руху:

- Давай, прокидайся. Скоро народ збереться, випий трави.

– А, ага давай, – з кислим виглядом взяв і випив запропонований Гориничем напій. Стрепенувся і, озирнувшись на всі боки, з переляком заявив:

- Що це? Я бачу пароплав.

Драк усміхнувся:

- Ні, сплив пароплав, а ти причалювай, залиш сили на вечірку.

Бальтазар вирвався з лап дракона:

- Бліїїїн! Метелики! - почав бігати по таверні і відмахуватися невідомо від чого...