2.2.

Вже майже світало, коли ельф нарешті зупинився біля струмка. Втома навалилася важким тягарем: плечі пекли, руки тремтіли й здавалося, ось-ось відпадуть - дівчина не була маленькою, як і легкою ношею.

Обережно поклавши її на м’яку траву, хлопець дістав фляжку й наповнив її прохолодною водою. Спершу зробив кілька ковтків сам, аби змити сухість у горлі, потім змочив пальці й торкнувся губ рудої. Вода подіяла: повіки здригнулися, і ось вона розплющила очі.

Ельф ледь стримав подих: на нього дивилась сама пітьма - настільки глибоким і чорним був їхній колір.

- Хто ти? - хрипко спитала вона, наче кілька днів не торкалася води.

- Друг, - тихо відповів він. - Пояснення будуть потім. Зараз у нас дуже мало часу. Тебе хочуть убити, тож ми маємо поспішати.

- Убити? Мене? За що? Де я взагалі? І чому маю вірити тобі?

- Прислухайся, - ельф нахилився ближче. - Ти відчуєш, що я не бажаю тобі зла. Я хочу лише врятувати тебе.

Він взяв її долоню й поклав собі на чоло. Що саме вона відчула - ніхто б не зміг пояснити, та цього вистачило. У її погляді з’явилася тінь довіри: принаймні вона вирішила, що хлопець не бреше.

- І як я, без взуття, маю тут ходити? - буркнула дівчина, сильніше загортаючись у плащ. Та марно: довгі ноги все одно лишалися відкритими. - Про одяг я взагалі мовчу.

- Вибач, я подумав про це, - швидко відповів ельф, риючись у сумці. - Ось, тримай. Чоботи чарівні, самі підлаштуються під тебе. А ще - сукня. Хоч зараз і літо, але вранці прохолодно.

Він відвернувся, давши їй змогу перевдягнутися без зайвого збентеження.

- Не впевнена, що зможу в ній пересуватися лісом, - озвалася вона, вже поправляючи поділ.

Ельф озирнувся, і в його очах блиснула тривога.

- Може й так. Але часу більше немає. Вони вже наближаються. Чуєш?

Дівчина завмерла, прислухаючись. І справді - крізь ранкову тишу долинав далекий собачий гавкіт, що швидко ставав виразнішим.

- Швидше, - стиснув він її руку. - Попереду річка. Там на нас чекає човен.

І, не чекаючи згоди, потягнув її вперед, у гущавину, назустріч першому світлу дня й невідомій втечі.