ГЛАВА 22

Міст зник і Ален знову стояв на березі моря. Недалеко щось обговорювали Люцифер і Серафіель, помітивши його прибуття вони кинулися до нього з розпитуваннями, очевидно Серафіель розповів тому про їхні пригоди. Ален, пославшись на виснаження, після всього, попросив переміститись по швидше в табір повстанців. Як їм не хотілось почути все з перших уст, та довелось підкоритись проханню Алена. Захарія дав чіткі вказівки Люциферу, та й, попри все, вони чудово розуміли звідки щойно прибув Ален.

Через заходи безпеки, Люцифер зробив дві зупинки, одна з них була у вже знайомому Алену таборі. Його, по всій видимості, покидали поспіхом, не виняток, що це було зумовлено діями Рін під час їхньої втечі. Після останнього переміщення вони опинились в іншому вимірі. Він на сімдесят відсотків складався з води, а тридцять процентів суші були розкидані у вигляді невеликих островів на них і проживали повстанці. Люцифер перемістив їх на найбільший, де знаходилась резиденція Захарія. Весь острів оточували сильні бар’єри й десятки ілюзій. Тільки вони ступили на берег, як їх одразу відрізав від реального світу один з бар’єрів. Вони опинились в невеликій кімнаті без вікон і дверей. Стіни були розписані надскладними рунними формулами. Серфіель і Люцифер сприйняли подібні заходи, як належне, підійшовши до однієї з рун, вони змінили її формулу. В одній зі стін показалися двері. Не роздумуючи, вони попрямували до них, Ален слідував їхньому прикладу. На тій стороні виявилось величезне місто з сотнями будинків й шумними вулицями. По останніх походжали найрізноманітніші істоти, від ангелів, до ельфів, звіроподібних і гномів. Усі привітно посміхались одне одному й ввічливо бажали хорошого дня. Дивлячись на них важко було сказати, що по ту сторону йде кривава війна, покликана перетворити їх в рабів.

Люцифер, недовго роздумуючи, поклав руку на плече Алену і Серафіелю, після чого вони одразу перемістились в резиденцію. Остання являла собою чималу цитадель, оточену двадцяти метровою стіною й близько тридцятьма вежами по периметру. На стіні розміщувався постійний гарнізон, який змінювався раз в декілька годин, точного часу ніхто не знав, все залежало від командирів, свого  роду заходи безпеки, щоб заплутати можливих розвідників. Крім солдат на стіні, острів і саме місто, патрулювало ще декілька тисяч регулярних з’єднань, які не брали участі в операціях ззовні, подібних захопленню Рін.

По прибутті, Алена і його нових друзів, зустріла варта цитаделі. Вона повідомила, що Захарія очікує на них в залі для нарад. Не гаючи часу вони попрямували туди.   

Захарія аж сяяв від радості, побачивши Серафіеля живим, схоже вони були добрими друзями. Після усіх вітань і радісних обіймів, Захарія в дружньому тоні наказав їм йти відпочивати, а Алена запросив сідати на одне з крісел.

– Після побаченого наполягати на твоєму відпочинку марна справа, тому питай, – Захарія з ювелірною точністю зараз описав стан Ален й той рій думок, що прагнув вирватись назовні.

– Що це за місце, та й…

– Ти очікував на пошарпані накриття, зморених від тисячних битв істот і відчай… а в результаті потрапив в квітуче місто, повне життєрадісних Світлих, які й не підозрюють про війну ззовні, – посміхнувся Захарія.

– Приблизно так…

– Ми не розв’язували громадянську війну, не прагнемо скинути чинних регіусів, ми – це окремі королівства, які захищають свою територію, свій устрій і свободу. Ми повстали проти загарбницької війни Армади й інших регіусів, яким все мало влади. На початку історії Гелактіону ми жили не те щоб в мирі, але дотримувались нейтральності. Тобто справи Темних нас не обходили, а вони не втручались в наші. Війна Темних з Темними, чи навпаки – будь ласка. Все інше – табу. Та цей хисткий міст похитнувся з приходом до влади Азаріаса і його нащадків.

– Вони порушили баланс сила?

– Саме так, досі ще не було настільки сильного геному Перших. Утворивши тимчасовий альянс, чотирнадцять регіусів напали на Світлих. Ціною семи королівств нам вдалося дати відсіч й встановити хиткий баланс. Вірніше, вибач, не так висловився. Щоб не заплутувати тебе сформулюю речення по-іншому. Ціною семи королівств і головами чотирьох регіусів. Ті, що тепер зайняли їхнє місце, слабші за своїх попередників, що зумовило косі погляди на їхні території решти союзників. Щоб не втрати тільки отриману владу, нові регіуси спішно вийшли з альянсу й почали укріпляти свої території і поповнювати війська. Інші Темні також задумались й вирішили не воювати на два фронти, а дочекатись слушної нагоди й розправитись або з нами, або зі своїми минулими союзниками.

– Ті королівства, що пали, відійшли під протекторат Ріосар?

– Більшість, іншу частину розділили шакали, – з презирством в голосі мовив Захарія. – Вимір, в якому ми перебуваємо, це столиця мого королівства Астеріас. Сам вимір, для зручності, також назвали іменем королівства.

– Стоп, Гелактіон…

– Головний з вимірів Темних, в ньому розміщується столиця Ріосар – Дрейкс, і ще близько двадцяти окремих провінцій, що за розмірами іноді перевершують деякі окремі королівства Темних. Гелактіон – центр усіх Темних, джерело їхньої сили. Там проживають десятки рас і найрізноманітніших істот. Не виняток становлять і Світлі, та вони там, в основному, в одній ролі, а якщо й трапляються винятки, то вони бажають заховатись в найпотаємніші куточки Тріксіонського лісу. Кожною провінцією керує або член імператорської сім’ї, або альфи.

– Так, а з цього місця детальніше, що ще за альфи?