ГЛАВА 7

Час перед балом, вирішили потратити на навчання Алена, вірніше цим зайнялися дівчата, а Рей надав перевагу книжкам в бібліотеці. Теа і Еллі навчали його правилам етикету ельфів, які організовували бал, розповідали на які теми можна заводити розмови, щоб не виглядати білою вороною. Пояснили, хто ще відвідає захід. Попри війну між ельфами і відьмаками, на бал були запрошені усі без винятку. Ті, хто були проти війни, сподівалися, що щось подібне може стати першим кроком на шляху до миру. Під вечір Алену набридли всі ці лекції і він всіма силами намагався придумати привід, щоб йому дали спокій. Такий привід з’явився, коли дівчата згадали про Рін. Настанови змінилися проханнями до Рін з’явитися. Довго не довелося просити і за декілька хвилин Рін здалася. За Аленом слід простиг вже після привітань. Зручно вмостившись на даху, він став насолоджуватись вечірнім небом. Зорі сьогодні були особливо яскравими. Він згадав, як тільки потрапив в Едем. Тепер ці події виглядали як сон з якого він прокинувся. Ностальгія за часом, коли все було просто і зрозуміло: то зринала, то знову розбивалася об стіну обов’язків і відповідальності, що виникли після Ієрихону.

Недалеко пронісся дирижабль, рекламуючи товари якогось рудоволосого гнома, внизу загорілося світло кристалів, освітлюючи тісні вулички. На алеях побільшало пар, які з’являлися з порталів. Дивлячись на їхні радісні обличчя, Ален й сам радів. Не помітив як до нього приєдналась Рін.

– Ти завжди вмів знаходити місця для відпочинку, – замріяно сказала вона.

– Ви вже закінчили?

– Дівчата відпочивають, на них стільки звалилося, особливо на Еллі.

– Я й так дивуюся, що вона така бадьора після втрати контролю.

– Якщо світло сильне, то й темрява не така страшна... – процитувала вона Алена.

– Вирішила помститись за бал?

– Чому, я цілком серйозно. Ти гарно тоді сказав.

– Вирвалось… – і Ален відвернув голову вбік, щоб не зустрітись поглядом з Рін.

– Може поговоримо нарешті? – трохи сердито мовила Рін.

– А є про що?

– Не прикидайся ніби все нормально.

– Я контролюю свої емоції, а значить – і силу; ми майже знайшли Магнуса, здається, нічого не забув – все йде за планом.

– Освіжу твою пам'ять її звати Адрі.

– Вона зробила свій вибір, – байдуже мовив Ален.

– А ти?

– А я змирився і продовжую жити далі. Ти сама бачила її спогади, та й тоді на даху… Я дав їй можливість вибрати. Тепер не слід про щось жаліти.

– І тебе влаштовує такий  вибір?

– Мільйони людей влаштовує вибір однієї людини, а одну людину не влаштовує вибір іншої, – зіронізував Ален.    

– А як же… – натякнула Рін на діалог Алена з Еллі.

– То було сказано в минулому часі. Було і пройшло… Зараз куди більше важливіших справ.

– Ти згадав ту розмову, а мені згадалася інша, після Бастіани. Може – слід трохи поборотись.

– Можливо, тільки не в цьому випадку. У мене було достатньо часу, щоб подумати, і висновки мені не дуже сподобались.

– Висновки, ти про що? – розгубилась Рін.

– Пам’ятаєш розмову з Натаніелем?

– Під час похорону Діани?

– Так. Він не знав хто їх врятував.

– Так ви ж припустили...

– В тім то й справа, що припустили.

– Думаєш…

– Майже переконаний. Бакарі, або ті, хто стоять за ним, спланували все заздалегідь. Витончена гра, мушу зауважити. Швидше за все те, що зараз відбувається з Еллі – це наслідки спостережень за мною. Про інше, думаю, не слід розповідати. Одна з причин, чому я хочу дізнатися про події в Діті – це відновлення саме цих події. Бакарі, швидше за все, врятував її особисто, а з моїми тодішніми здібностями виявити щось подібне було дитячою грою, просто ці знання заховані на підсвідомому рівні, як і відновлення контролю.

– Ти не говорив про це раніше.

– Бо не було сенсу, поки що одні припущення.

– І що потім? – їхні погляди нарешті зустрілись.

– А потім – буде потім, – і Ален обійняв Рін за плече, а вона поклала голову йому на плече. Так вони просиділи до ранку.

*****************

Настав вечір наступного дня. Дівчата все металися від Алена до Рін, допомагаючи з нарядами. Алену вибрали яскравий білий фрак в комплекті з білими туфлями. Враховуючи, що це бал-маскарад, то дівчата зупинилися на образі такого собі загадково принца, обличчя якого закривала маска. Що ж до вбрання Рін, то над ним трудилися цілий день, постійно щось змінюючи і доповнюючи. Коли вона зайшла у вітальну в Алена перехопило подих від захоплення. Цього разу вона вирішила трохи проекспериментувати і замість звичних чорних тонів вибрала білу, як молоко сукню, що яскраво підкреслювала її струнку фігуру. На шиї красувався кулон у формі серця з блакитним сапфіром, він же прикрашав і сережки у формі півмісяців. Все це доповнювала елегантна зачіска. Рін зніяковіла від реакції Алена, але в ситуацію швидко втрутилися дівчата, що схопили застиглого Алена під руки і підвели до Рін. Рей і Валеріан лише посміхалися осторонь.