99.4 — Коридор, що стріляє

Червоні лазери повільно рухалися у повітрі. Тонкі лінії перетинали коридор під різними кутами, мов химерна павутина. Світло ковзало по запиленій підлозі, по старих плитках, деякі з яких були тріснуті, ніби колись тут щось дуже важке падало.
Турелі на стелі тихо дзижчали, обертаючись на своїх шарнірах. Їхні сенсори раз у раз спалахували холодним червоним світлом. У повітрі висів запах пилу… старого металу… і чогось ще.  Чогось електричного.
Ніхто не рухався. Навіть дихали тихіше.
Альфа теж стояв нерухомо, лише хвіст іноді нервово здригався.
Векс повільно прошепотіла, не зводячи очей з лазерної сітки:
— Добре…
Вона зітхнула.
— Хтось має геніальну ідею?
Ерік тихо пирхнув.
— Так.
Він показав на коридор.
— Моя геніальна ідея — не здохнути.
Тео присів нижче, уважно дивлячись на лазери. Його пальці торкнулися підлоги, перевіряючи відстань між променями.
— Якщо зачепимо будь-який промінь — турелі відкриють вогонь.
Вирій стояв трохи позаду, але його очі вже аналізували кожен сантиметр коридору. Стіни. Стеля. Кут огляду турелей.
Маркус уважно розглядав стелю.
— І не тільки.
Він кивнув на сенсори.
— Тут система тригерів. Лазери — лише перший рівень.
Лея повільно видихнула.
— Чудово… Обожнюю місця, де нас можуть убити декількома різними способами.
Тесса повільно обходила один із променів, обережно переступаючи через вузький проміжок.
— Тобто… Щоб пройти далі, треба…
Ерік тихо сказав:
— Бути восьминогом-гімнастом.
Тео хмикнув.

— Або народитися без кісток.
Вирій оглядав стіни.
— Або знайти сліпу зону.
Лея нахилилася ближче до підлоги.
— Дивіться.
Вона посвітила ліхтариком. На підлозі було кілька тонких подряпин. Ніби щось тут ковзало.
— Тут щось рухалося.
Маркус тихо сказав:
— Турелі тестували сектор.
Він провів пальцем по пилу на стіні.
— І недавно.
Альфа тихо гарчав. Пес рухався між ними. Нюхав підлогу. Іноді обережно обходив лазери, ніби теж розумів, що вони небезпечні. Потім він підняв морду до стелі. Його вуха напружилися.
Тесса повільно обійшла ще один лазер.
— Якщо ми підемо вздовж правої стіни…
Її нога обережно опустилася на підлогу. І раптом — ТИНЬ. Ледь чутний звук натягнутої нитки.
Тесса завмерла.
— Е-е…
Маркус різко повернув голову.
— Не рухайся.
Тесса подивилася вниз.
Між двома стінами була натягнута тонка, майже невидима нитка. Її нога вже торкнулася її. І в ту ж секунду — КЛАЦ. Звук зарядки.
Тео тихо прошепотів:
— Бля…
І раптом — ТРРРРРРРРРР! Турелі відкрили вогонь.

— ЛЯГАЙ!
Ерік миттєво рвонув уперед. Він схопив Тессу за плечі і ривком відтягнув її назад. Кулі з гуркотом вдарили в стіну там, де вона стояла секунду тому.
— ДІДЬКО!
Вирій одним рухом перекинув старий металевий стіл.
ГРОХ!
Стіл упав, створюючи укриття.
— СЮДИ!
Усі кинулися за нього.
Кулі свистіли. Іскри летіли від стін. Старі плитки на підлозі тріскалися від ударів.
Ерік швидко перевірив Тессу. Його руки на її плечах трохи тремтіли.
— Ти ціла?
Тесса задихано кивнула.
— Я… я не бачила нитку…
— Гей.
Він легко стиснув її плечі.
— Ти не винна.
Вона похитала головою.
— Але це я…
— Рано чи пізно ця хрінь все одно б активувалася.
Він усміхнувся криво.
— Просто ти зробила це ефектніше.
Тесса тихо сказала:
— Вибач…
Ерік ледь торкнувся її чола своїм.
— Потім вибачишся. Коли ми будемо живі.
ТРРРРРР!
Векс висунулася з укриття.
— Прикриваю!

Вона відкрила вогонь. Кулі відбивалися від корпусу турелі.
— БЛЯХА, ВОНА БРОНЬОВАНА!
Тео швидко схопив металеву папку і жбурнув її.
БАМ!
— А якщо так?!
Турель здригнулася.
— Працює!
Векс усміхнулася.
— Добре.
Вона витягла гранату.
— Тоді ловіть подарунок!
БУХ!
Вибух збив одну турель з кріплення. Вона врізалася в підлогу і почала диміти.
Альфа раптом підхопив стару металеву чашу з підлоги. І… кинув її в турель. Чаша з гуркотом врізалася в механізм.
Ерік витріщився.
— Він щойно…
Тео засміявся.
— Так. Наш пес краще працює в бою, ніж половина спецназу.
Альфа гордо гавкнув.
Кулі продовжували свистіти.
Лея і Вирій стріляли майже синхронно.
— Лівіше!
— Бачу!
БАМ! БАМ!
— Скільки їх?!
— Забагато!
Маркус стріляв короткими точними пострілами. Його очі постійно рухалися. Аналізували. Рахували. І раптом він підняв голову.

— Люстри.
Усі на секунду глянули вгору. Старі масивні люстри висіли на металевих ланцюгах. Покриті пилом.
— Якщо збити їх…
Векс зрозуміла миттєво.
— Вони впадуть на турелі!
Тео вже піднімав пістолет.
— Геніально!
БАМ!
Ланцюг розірвався. Люстра впала. ГРОХ! Вона врізалася прямо в турель. Металевий корпус тріснув. Іскри. Коротке замикання. Коли важка люстра впала на механізм, її маса миттєво погнула шарнір турелі. Система стабілізації не витримала удару. Сенсор спалахнув. І — БУМ! Турель вибухнула.
— Є!
Маркус перезарядив пістолет. Клац. Він швидко вставив новий магазин.
— Ще!
Векс витягла магазин. Клац. Новий — на місці.
— Працюємо!
Тео теж швидко перезарядився.
— Я люблю цей план!
— Бо в ньому є вибухи?
— Саме так.
Вони стріляли по інших люстрах. Одна за одною вони падали. Кілька турелей були розчавлені. Ще дві вибухнули. Але деякі продовжували стріляти.