Розділ 96 — «Хронопортрети: Червневий сезон небезпечного мистецтва; 96.1 — Коли червень вирішив бути дивнішим за зазвичай

Червень того року був настільки теплим і золотавим, ніби саме літо взяло відпустку й вирішило повільно походити навколо дому детективів, зазираючи в кожне вікно, обнюхуючи кожен вазон і критикуючи кожну тінь.
Повітря пахло черешнями й трохи димком від сусідського мангалу, а небо розмазало по собі рожево-помаранчеві мазки, як художник, який знайшов стару палітру й вирішив намалювати на ній перше, що спаде на думку.

У дворі панував спокійно-хаотичний побут — той особливий тип вечірнього безладу, який буває лише у великих, трохи божевільних сімей.
Той самий, де все добре, але ніхто не впевнений, що через 30 секунд не станеться щось абсолютно абсурдне.

Векс і Тео

Векс стояла на лавці, однією ногою тримаючись за спинку, другою — тягнучись до мотузки, на якій висіла ковдра. Вітер допомагав рівно настільки, наскільки допомагає кіт, коли ти намагаєшся щось прибрати: тобто ніяк.

— Ну як так, Тео, га?— пробурчала Векс, намагаючись захопити край тканини. — Ковдра завжди сохне рівно з того боку, який мені не потрібен!

Тео тримав відро з водою, але виглядав так, ніби тримає романтичний реквізит. Його усмішка була м’якою, теплою, як свіже молоко — тією, від якої Векс хотілося одночасно бурчати й цілуватися.

— Бо ковдра — опозиційна. Вона в твій характер пішла.

Векс різко озирнулася:

— Це була критика чи комплімент?

Тео поставив відро, підійшов до лавки й обережно взяв її за талію:

— Чистий комплімент. Я завжди за твою сторону.

— Навіть якщо моя сторона — це ковдра, що відмовляється підкорятися?

— Навіть тоді.

Він підморгнув, і саме в цей момент Векс, звичайно, втратила рівновагу.

Вона впала просто в його руки — красиво, граційно, з вигуком:

— Тео! Лови мене, бо інакше я… ну ти розумієш!

— Я завжди тебе ловлю, — прошепотів він їй у вухо.

Вона почервоніла до самих ключиць, але зробила вигляд, ніби ні.

Лея і Вирій

На другому кінці подвір’я Лея сиділа на старому пледі, розстеленому на траві, і вчила Арі нове слово:

— А-РО-МА-ТИ-Ч-НО.

Арі вдумливо подивилася на неї… і сказала з абсолютною впевненістю:

— А-МА!

Лея засміялася, притиснула доньку до грудей:

— Ну, це теж… концепція.

Арі гордо підняла ручки, ніби щойно здобула науковий ступінь.

Поряд Вирій стояв над дерев’яною заготовкою, з якої тирса летіла, як з рішення робити ремонт: неспинно й скрізь. Він вирізав якісь фігурки для Лума й Каю — на його думку це були риби, але світ ще не визначився.

— Кохана, глянь! — Вирій підніс мініатюру. — Це рибка!

Лея піднесла фігурку до очей і сказала з дуже серйозним науковим виразом:

— М-м… це точно… щось. Може бути риба. Може бути… абстрактний страх.

— Це комплімент чи критика? — повторив Вирій фразу Тео.

Лея засміялась і поклала руку йому на щоку:

— Це любов.

Він нахилився, щоб поцілувати її — так ніжно, ніби притримував сонячний промінь.
У цей момент Арі втиснулася між ними головою:

— А-ма!

— Так-так, ти теж романтична частина команди, — погодився Вирій.

Тесса, Ерік і Лум

Тесса тримала в руках новий «прилад Лума» — величезну форму для мильних кулей у вигляді восьминога. Виглядала вона так, ніби могла або створювати диво, або випустити на волю древнє божество піни.

— Дивись! — Лум махнув палкою.

Повітря заповнилося бульбашками, настільки великими й райдужними, що одній з них Альфа віддав честь, бо подумав, що це високопоставлений повітряний дух.

— Я додав турборежим! — гордо заявив Лум.

Тесса різко обернулася до Еріка:

— То хто вчить дитину таких слів?

Ерік стояв біля гриля, тримаючи інструкцію догори дриґом.

— Це слово існує незалежно від мене! — захистився він.

Тесса підступила ближче, ткнула йому пальцем у груди:

— Ти — джерело хаосу.

— А ти — його музика, — відповів він і поцілував її у шию.

Вона автоматично втекла плечем… але посмішка вже видала її.

Кая

Кая тим часом ганялася за бульбашками з такою пристрастю, з якою люди ганяються лише за двома речами: знижками та справедливістю.

— Це мої хмарки! Верніться сюди, я вам покажу свою гідність!!

Лум запитав:

— А що таке гідність?

Кая зупинилася, задумалась.