90.8 — Велика охолоджувальна операція

Лея повільно підняла руки, відчуваючи, як морозний вітерець, створений її силою, починає об’єднуватися в куполоподібну зону над пляжем. Альфа, величезний вівчар із блискучою, блискучою шерстю, стояв поруч, лапи глибоко втиснуті в пісок, і глибоко видихав холодне повітря, що підсилювало магію поля. Його ніздрі розширювалися від напруги, а хвіст, мов хвилеподібний вітер, м’яко штовхав кристали морозива на потрібні траєкторії.

Кристали піднімалися все вище, утворюючи сяючу арку над головами дітей, і рухалися точно за сигналами маленького генерала Арі. Кожна крижинка блищала, наче діамант, відбиваючи сонячне світло у веселкових відтінках, що танцювали на піску.

— Лум, Кая, ви готові? — крикнула Лея, відчуваючи, як холод поширюється і піднімає крихітні бризки морської води у повітря, що створювало ефект легкого морозного туману.

— Так, командир! — відповіла Кая, підстрибуючи й хапаючи кристал ванільного морозива. — Ваніль — направо! Шоколад — сектор С!

— І полуниця… — додав Лум, піднімаючи свій маленький прапорець-ложку, — на лівий фланг!

Кристали миттєво підкорилися, рухаючись у відповідні секції, мов військо на марші. Повітря затремтіло від їхнього руху, а сонячні промені відбивалися від крижаної поверхні, створюючи неймовірний калейдоскоп світла та тіні, що нагадував живу мозаїку.

Векс і Тео стояли поруч, тримаючись за руки, дивлячись на дітей із захопленням і трішки здивованим виразом.

— Ти помітив, що діти взяли все під контроль? — запитав Тео, спостерігаючи, як маленькі генерали командують орбітою кристалів.

— Так… і мені страшно, — відповіла Векс, легенько стискаючи його руку. — Вони маленькі, а керують величезною холодною силою.

Вирій, стоячи трохи осторонь, не міг відвести погляду від Леї, яка тримала Арі на руках. Його голос був тихим, але насиченим емоціями:

— Я завжди знав, що ти — найгарячіший холод у моєму житті.

Лея усміхнулася, пригортаючи доньку щільніше до грудей, і поглянула прямо в його очі:

— Тоді тримайся міцніше, бо зараз буде фінал.

Він не встиг промовити ні слова, бо Лея нахилилася й ніжно поцілувала його просто під летючими кульками морозива. Їхні губи зустрілися в миті абсолютної тиші, що розділяла хаос і гармонію водночас. Кристали морозива, здавалось, навіть відсвяткували цей поцілунок, блискавично рухаючись навколо, наче кружляючи в танку радості та емоцій.

— Чудово, — пробурчав Вирій, підморгуючи, — тепер у нас не лише холодна сила, а й магія любові.

Альфа запищав від задоволення й став на задні лапи, 

підштовхуючи повітря хвостом, щоб кристали закріпилися на своїх позиціях. Він ледве втримувався, щоб не кинутися прямо в купол, бо розумів, що будь-яке різке рухання може зруйнувати химерну крижану структуру.

— Швидше! — крикнула Лея, відчуваючи, як крижаний купол шириться над пляжем. — Ваніль, полуниця, шоколад — тримайтеся лінії!

— Так, Лея! — закричав Лум, регулюючи рух кристалів своїм прапорцем-ложкою, — і ще трохи вліво, ні, трохи вправо!

Маленькі кульки морозива слухняно підкорялися, а їхні рухи почали нагадувати справжню хореографію — одночасно сувору й витончену. Вони наче танцювали під командуванням Арі, створюючи крижану симфонію, яка переливалася на сонці.

— Дивись, — шепотіла Тесса Еріку, — вони слухаються її. Це… справжня магія.

Ерік лише кивнув, не в змозі відірвати очей від грандіозного видовища.
— І якщо це не наймиліша, найхолодніша битва, яку ми бачили… я не знаю, що може нею бути, — пробурмотів він, притискаючи Тессу до себе, відчуваючи тепло її тіла, що зливалося з холодним повітрям.

— Зараз усе залежить від маленької Арі, — додала Векс, спостерігаючи, як кристали морозива, ніби на диригентській паличці, розподіляються у свої сектори.

Купол поступово збирався в цілісну конструкцію — величезна крижана арка, що охоплювала весь пляж, створюючи захисну зону для морозива. Лум і Кая продовжували командувати, наче справжні міні-генерали, а Арі піднімала руки, направляючи кристали точно за планом.

Вирій підійшов до Леї, обійнявши її з боку:
— Я ніколи не бачив такого поєднання сили, дисципліни і ніжності.

Лея лише посміхнулася й поклала щоку на його груди, тримаючи Арі на руках:
— Тримайся, коханий, — прошепотіла вона. — Попереду найгарячіша частина холодної битви…

У цей момент вітер трохи підхопив кристали, і вони, мов маленькі космічні кораблі, повільно почали повертатися до своїх холодильників, утворюючи мережу орбітальних шляхів. Лум і Кая швидко коригували рухи:

— Ваніль, направо! Шоколад — сектор С! Полуниця — тримай лівий фланг!

Альфа насторожено гавкав, переконуючись, що ніхто не спробує втрутитися. Він розташувався в центрі куполу, і його дихання змішалося з морозним повітрям, утворюючи своєрідний захисний бар’єр.

— Ми робимо це! — вигукнула Тесса, обіймаючи Еріка за талію. — Морозиво повертається додому, і кожен кристал слухається нашого маленького генерала.

Повітря наповнилося запахами ванілі, полуниці та легким присмаком карамелі, змішуючись із солоним ароматом моря. Маленькі кристали піднімалися вгору, утворюючи сяючі арки й кільця над пляжем, мов живі прикраси святкового салону.